Справа № 496/150/26
Провадження № 3/496/346/26
25 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сурженко В.С.,
представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - Толюпа В.В., відеоконференція,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
10.12.2025 року о 09:05 годин, траса М05 Київ-Одеса 452 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» ARLM 0413 тест 2147, відповідно результат позитивний 0,70 %. Водій відсторонений від керування.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Толюпа В.В., наполягав на викладених обставинах у письмовому клопотанні, відповідно до якого вказав, що після перегляду відеозапису та ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_1 не заперечує події адміністративного правопорушення, однак просить не позбавляти його права на керування транспортними засобами та призначити покарання у вигляді штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП України. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп'яніння поводив себе адекватно, ввічливо спілкувався з поліцейськими та виконував їх вказівки, фактично визнав свою провину, пояснив, що вперше їде у відпустку. ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Згідно службової характеристики, підписаної командиром військової частини НОМЕР_2 , зазначається, що за час виконання посадових обов'язків старший матрос ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, у зв'язку із чим, просить призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП тільки основне покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд даної справи.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Толюпа В.В., дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536433 від 10.12.2025 року, роздруківкою приладу «Драгер», результат 0,70 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.12.2025 року, також дослідженим відеозаписом, відповідно до якого встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
На підставі ч. ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
До матеріалів справи долучений диск з відеозаписом, який відтворює події, що мали місце 10.12.2025 року за участю водія ОСОБА_1 . Зафіксовані на них обставини, зокрема, керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, огляд на стан сп'яніння, зі згоди, водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат 0,70 проміле, в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також правомірність дії працівників поліції під час зупинки транспортного засобу та у подальшому в ході виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія запропонування пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я.
Надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, а наявні відеофайли відтворюють в необхідному обсязі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Крім того, представником ОСОБА_1 не заперечується, що на вказаних відеозаписах зафіксований саме він, відтак суд вважає долучені відеозаписи належними, достовірними та допустимими.
Інших доказів, які б спростували обставини наведені у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1 та його представника Толюпа В.В. суду надано не було.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 видавалось.
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.
Що стосується клопотання захисника призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, при розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності застосувати аналогію права, то суд зазначає наступне.
У чинному КУпАП дійсно наявні деякі такі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, такі як інститут відводу судді, проведення судових засідань в режимі відеоконференції, тощо.
Однак питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульовано главою 4 КУпАП і будь-якої прогалини, на думку суду, не існує, як і підстав застосувати аналогію права в даній конкретній ситуації.
Законодавець окремо передбачив неможливість застосування до правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, звільнення від відповідальності за малозначність, що ще раз підкреслює його підвищену суспільну небезпечність, оскільки є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Ті обставини, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та щиро розкаявся, а обставини, що обтяжують покарання не встановлені, суд вважає такими, що не можуть стати підставою для незастосування до водія обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. В інакшому випадку, порушуватиметься принцип правової визначеності, який є невід'ємною складовою верховенства права, та гарантує, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової визначеності. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (такий висновок викладений у справах «Steel and others v. The United Kingdom» та «Sunday Times v. United Kingdom»).
ОСОБА_1 як особа, що має спеціальний статус (водій) реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені законодавством України, зокрема пунктом 2.9.«а» Правил дорожнього руху, та був зобов'язаний дотримуватись заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність у правовому полі держави (з рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007).
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а також те, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував, а тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, клопотання захисника щодо не призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не підлягає задоволенню, оскільки суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом таких положень не передбачено.
Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
При цьому, ОСОБА_1 , слід звільнити від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв
З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість - 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час - 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту постанови суду, що було складено 07.04.2026 року.