Березівський районний суд Одеської області
08.04.2026
Справа № 494/296/26
Провадження № 2-а/494/10/26
08.04.2026 Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Станілевич А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Войтович Ю.В.,
представника відповідача Кінди Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Березівського районного суду адміністративну справу за позовом Войтович Юлії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови № 165 від 03.02.2026,
Войтович Юлія Вікторівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Березівського районного суду Одеської області з позовом до відповідача, відповідно до якого просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 03 лютого 2026 року №165, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 665 грн 60 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою № 165 від 03 лютого 2026 року начальника полковника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за ч.3 статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Представник зазначає, що позивач працює на посаді інженера групи з централізованого інженерно-технічного та господарського обслуговування в Управлінні освіти, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області з 01.09.2025, що підтверджується наказом від 25.08.25 за №42 К/ТР, є військовозобов'язаним, визнаний придатним у встановленому законом порядку. Він заброньований працівник органу місцевого самоврядування.
На момент оголошення позивача в розшук мав діюче бронювання до 02.02.26, що підтверджується витягом з мобільного за стосунку МОУ «Резерв+». Станом на 27 січня 2026 року при оновленні ним додатку «Резерв+» жодного розшуку не було. 28 січня 2026 року о 07.22 годин ранку, в мобільному додатку МОУ «Резерв +» з'явилось повідомлення про його розшук. Одразу 28 січня 2026 о 8:45 годин він прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин розшуку, був зареєстрований в журналі відвідувань. Пояснень причин розшуку співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 не надали, пояснюючи збоєм в реєстрі «Оберіг», а також співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив про необхідність проходження ОСОБА_1 . Військово-лікарської комісії на стан придатності до військової служби. Ним 28 січня 2026 року згенеровано через додаток «Резерв+» направлення на ВЛК, яке пройдено ним 29 січня 2026 року. Також, 28 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся повторно до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою з'ясування причин розшуку та його зняття. Старшим лейтенантом ОСОБА_3 28.01.2026 року о 14.30 годин складено протокол №065 про адміністративне правопорушення, де вказано, що ОСОБА_4 не прибув за повісткою 27.01.2026 року. Позивач надав пояснення про те що повістку не отримував, про її існування не знав.
Також, 28 січня 2026 року, співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_3 повідомлено позивача про розгляд його справи про адміністративне правопорушення 03 лютого 2026 року о 12.00 годин. В зв'язку з перебуванням позивача в розшуку 30 січня 2026 року за адресою, якою він зареєстрований в АДРЕСА_1 , прибув наряд поліції та здійснив його доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_3 , був складений повторно протокол про адміністративне правопорушення. 03 лютого 2026 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд адміністративної справи щодо фактів порушення ним правил військового обліку з метою з'ясування всіх обставин, а також ознайомлення з повісткою, яку він не отримував та причин її неотримання. Його не запросили на розгляд справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить відсутність його моїх пояснень в Постанові № 165 від 03 лютого 2026 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанову він отримав 03 лютого 2026 року, на його прохання надати повістку, якою він був оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , співробітник сказав звертатись до суду.
Постанова № 165 від 03 лютого 2026 року містить посилання про направлення ОСОБА_1 повістки для явки в ТЦК на 27 січня 2026 на 10.00 годин, але не містить відомостей про дату вручення її йому, а саме дата вручення повістки позивачу є доказом того, що він дійсно її отримував та був повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК , або відмовився від її отримання.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 11.03.2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Войтович Ю.В. в судове засідання з'явилися, надали пояснення на підтримку позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Подала відзив на позовну заяву в якому зазначила наступне. Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно інформації, яка наявна у його обліковій картці з 2013 перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обліковій картці позивача відсутня інформація про те, що він пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 27.01.2026 року позивач рахується порушником правил військового обліку та перебував у розшуку, за не явку по повістці на 10:00 годину 27.01.2026 року. Позивачу було направлено повістку № 6483680 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 27.01.2026 року о 10:00 годині для проходження медичного обстеження військово- лікарською комісією, яка діє при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач, як військовозобов'язаний, згідно із приписами частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ зобов'язаний був пройти медичне обстеження військово-лікарською комісією РТЦК та СП, особливості проходження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період якого визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України. Таким чином, вбачається, що позивач не виконав обов'язки, які покладені на нього Законом № 2232-ХІІ, щодо дотримання правил військового обліку встановлених законом. Аргументи та доводи позивача про те, що він не отримував повістки та не знав про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 27.01.2026 року о 10:00 годині, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 саме після оголошення його у розшук, пройшов ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, можна дійти висновку що позивач, вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП. Таким чином, постанова №165 від 03.02.2026 року, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стосовно громадянина ОСОБА_1 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 у передбаченому чинним законодавством України порядку, є законною та обґрунтованою.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін. дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що постановою № 165 від 03.02.2026 року, що винесена начальником полковником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді 17000,00 грн. штрафу за те, що він вчинив вказане адміністративне правопорушення за таких обставин. ОСОБА_1 не з?явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний у повістці час та дату, а саме 27.01.2026 року о 10 00 год. про поважність причин, які б унеможливлювали його прибуття у зазначений у повістці час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_6 не повідомив.
Вказане свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина перша ст. 210-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 року оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що відсутні докази вручення повістки, відсутня заява до постанови щодо згоди про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, спірним питанням у даному випадку є питання здійснення відповідачем належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 40 Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі вручення повістки, особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою за декларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги п.п. 41 Порядку, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
До суд стороною відповідача на підтвердження належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано копію повістки, яка б містила підпис особи, якій вона нібито вручалася, дати її складення, а також будь-які докази її направлення або вручення позивачу у спосіб, передбачений законом.
З пояснень представника відповідача вбачається, що на адресу Березівської міської ради, де працює позивач, було направлено розпорядження №38 від 27.01.2026 року про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, як вбачається з відповіді №11/06-33/501 від 04.03.2026 року вказане розпорядження №38 від 27.01.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 до Березівської міської ради не надходило.
Таким чином, доказів належного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із встановленням судом відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діяннях позивача, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд
Позов Войтович Юлії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови № 165 від 03.02.2026 - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 03 лютого 2026 року №165, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 665 грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження-з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 08.04.2026.
Суддя Панчишин А.Ю.