Справа №577/7291/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Рідзевська І. О.
Номер провадження 33/816/1100/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.
Категорія 126 КУпАП
03 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка В.М. на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн, -
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу за те, що він 25.11.2025 року о 21:24 год. в м. Конотоп по вул. Б. Хмельницького, 81, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 25.11.2025 року о 21:24 год. в м. Конотоп по вул. Б. Хмельницького, 81, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» та в медичному закладі Конотопської ЦРЛ відмовився в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Атаманюк В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події правопорушень.
В обґрунтування вимог поновлення строку на апеляційне оскарження постанови вказував, що ОСОБА_1 не було відомо про винесення оскаржуваної постанови, з оскаржуваною постановою він ознайомився лише 20 лютого 2026 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом та не вчиняв жодних інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
На думку апелянта, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, на підставі яких ОСОБА_1 можна було б притягнути до адміністративної відповідальності.
В судове засідання, призначене на 13:00 годину 03 квітня 2026 року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Атаманюк В.М. не з'явились, від захисника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 .
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Атаманюка В.М., які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст. 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 09 січня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був, копія постанови була направлена йому в той же день, разом з тим, матеріали справи містять конверт з копією оскаржуваної постанови, який повернувся на адресу суду.
Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Атаманюку В.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Щодо постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року, яку апелянт просив скасувати, то тут апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно зі ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи, а відповідно до п. п. 2, 3 ст. 278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду, розгляд справи 09 січня 2026 року відбувся за відсутності ОСОБА_1 .
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не отримував, про дату та час судового засідання належним чином повідомлений не був.
Однак, всупереч достатньо обґрунтованим підставам та наявності достатнього процесуального строку, визначеного ч. 6 ст. 38 КУпАП, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 .
За таких обставин, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови судді та прийняття нової постанови, як це передбачено п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.
При постановленні нової постанови та перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523647 від 25.11.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП (а.с. 1, 2);
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523638 від 25.11.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 8, 9);
постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 03.11.2025 року;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
відеозаписом, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинка працівниками поліції, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, складання адміністративних протоколів відносно останнього.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.1а, 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом та не вчиняв жодних інкримінованих йому адміністративних правопорушень, то їх апеляційний суд вважає надуманими, оскільки вони повністю спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім цього, з відеозапису також вбачається, що останній не заперечував факту керування автомобілем.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобіля є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно з правовим полем України (п. 2.5 ПДР України, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух") водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та згідно зі ст. 130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.
Таким чином, факт скоєння вищевказаних правопорушень підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з такого.
Так, відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Зі змісту ст. 33 КУпАП вбачається, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Отже, апеляційний суд, накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи особу ОСОБА_1 , те, що він притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку, й інші обставини справи, вчинивши декілька (два) правопорушень, суддя доходить висновку, що на нього слід накласти адміністративні стягнення в межах санкцій статей, за якими він притягується до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, у зв'язку з накладенням стягнення за вчинення адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 , слід стягнути й судовий збір, передбачений ст. 40-1 КУпАП.
Крім цього, з огляду на підтвердження доведеності вини останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_1 за вказаною статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-восьмій цієї статті.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, 04 грудня 2025 року. Отже, станом на 03 квітня 2026 року закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а постанова судді підлягає скасуванню із винесенням нової постанови.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Атаманюка В.М. - задовольнити частково.
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, провадження по справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.