Справа №591/9258/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.
Номер провадження 33/816/605/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
03 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кислої Ю.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Полянчука В. Б., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Полянчука В. Б., на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік за те, що він 02.08.2025 о 01-29 год у м. Суми по вул. Сумської артбригади, 1, керував т/з Кіа Sorento, з номерним знаком «УХИЛЯНТ», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та прослідувати до закладу охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСН3» відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор Motorola Solutions VB400 470808, 471141. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409721 від 02.08.2025 року.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Полянчук В. Б., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2025 року, справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вважає, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, через що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю. Зокрема, апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, діяв в стані крайньої необхідності, а саме виконував наказ щодо забезпечення оборони України, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт посилається на те, що направлення та проведення на стан сп'яніння військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби не належить до повноважень працівників поліції. Також апелянт зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення базуються на недостовірних відомостях. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки доводам захисту щодо можливості призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, а саме штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Апелянт зазначає про порушення прав ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що свідчить про недопустимість доказів, наявних у матеріалах справи. Також апелянт посилається на неможливість визнання протоколу доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також про недопустимість всіх доказів, що є додатками до протоколу у справі.
Доповівши зміст оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, вислухавши позицію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його звхисника - адвоката Полянчука В. Б., які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409721 від 02.08.2025 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_2 від огляду відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівників поліції, вбачається, як 02.08.2025 о 01-29 год під час патрулювання містом у комендантську годину, помічено авто Кіа Sorento, з номерним знаком «УХИЛЯНТ» під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було зупинено для з'ясування обставин.
Працівник поліції встановивши особу водія, повідомив останнього про наявність в нього ознак сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній відмовився, від огляду у медичному закладі також відмовився.
На підставі вище викладеного, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортного засобу та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, вказані ознаки поза розумним сумнівом підтверджені матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно, а не поліцейські, апеляційний суд зазначає наступне. За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Як було встановлено, у даному випадку ОСОБА_1 був зупинений 02.08.2025 року о 01 год. 29 хв. в м. Суми, з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Щодо доводів адвоката з посиланням на лист Верховного Суду від 17.12.2025 №748/0/158-25, то, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, при застосуванні таких норм права.
Крім того, зі змісту вказаного Листа вбачається, що у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження огляду на стан сп'яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за ст. 130 КУпАП, а його огляд на стан сп'яніння має здійснюватися за правилами с. 266 цього Кодексу, також вказано, що питання стосовно кваліфікації діяння військовослужбовця та порядку проведення його огляду на стан сп'яніння пропонується вирішувати судом у кожному конкретному випадку з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є виправданим у даному конкретному випадку, що ОСОБА_1 міг діяти в стані крайньої необхідності. Також суду не надано доказів того, що в цей час ОСОБА_1 виконував бойовий наказ чи розпорядження.
Отже, дослідженими судом доказами підтверджено дотримання правової процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння і конкретних обставин, які могли б свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви матеріали справи не містять.
Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Полянчука В. Б. на цю постанову без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.