Провадження №3/748/371/26
Єдиний унікальний № 748/212/26
08 квітня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої -судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря Пасько К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до складеного протокролу ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 19 годині 35 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов'язків, щодо своїх малолітніх дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - перебувала в п'яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, нестійка хода, нечітка мова, різкий запах із ротової порожнини, чим ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином засобом за вказаною в протоколі адресою. Зважаючи на те, що судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації цією особою права на захист, чим вона не скористалась, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна винна дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст.251 КУпАП).
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків по вихованню, навчанню, створенню належних умов для життя неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке невиконання може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №943537 від 17.01.2026 зазначено, що вина ОСОБА_1 полягає в ухиленні від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України.
Батьківські обов'язки передбачені ст.150 Сімейного кодексу України це: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
В той же час, які саме батьківські обов'язки, із передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 , які конкретно дії вона не вчинила щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , (об'єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення не містить, що унеможливлює встановлення форми вини (суб'єктивна сторона) та, які права та інтереси малолітніх дітей порушені (об'єкт правопорушення).
Закон України «Про охорону дитинства», визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, однак протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації, які саме пункти ЗУ «Про охорону дитинства» порушила, ОСОБА_1 , оскільки порушити положення всього Закону фізично неможливо.
Отже, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №943537 від 17.01.2026, не розкривають суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
За результатами розгляду справи суддя виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.2 ст.283 КУпАП).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складений відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього докази суд приходить до висновку, що у протоколі не вказані конкретні дії/бездіяльність, які ставляться ОСОБА_1 у провину та мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не зазначено, в чому полягало невиконання батьківських обов'язків по вихованню дітей, а ст.150 Сімейного кодексу України не розкрита в частині яких саме обов'язків має місце їх невиконання ОСОБА_1 ..
Таке формулювання адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП є неконкретним та позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальну), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суддя трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, 245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Майборода