Провадження №2/748/40/26
Єдиний унікальний № 748/766/25
31 березня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді: Майбороди С.М.,
за участю секретаря Пасько К.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Тібеж К.І.,
представника відповідача - адвоката Баранова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором підряду,
Представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, на користь ОСОБА_1 25183,03 грн коштів за договором підряду, 10000 грн моральної шкоди та судові витрати, мотивуючи позов тим, що 25.11.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , яка діяла від імені фірми, що рекламується як " ІНФОРМАЦІЯ_1 " був укладений Договір підряду №20038 від "25" листопада 2020 року на проведення ремонтно-будівельних робіт Приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З серпня 2023 року по жовтень 2023 позивач почав помічати дефекти у роботі підрядника. 29.02.2024 було запропоновано, що «Екобуд» переробить всі роботи за свій рахунок, за виключенням тих робіт, які раніше не робились, і замовником не сплачувались, а саме, армування стелі склохолстом. 05.03.2024 року, була укладена додаткова угода, про розірвання договору №20038 від 25.11.2020 року. Одним з пунктів прописано те, що ця угода діє до виконання всіх зобов'язань за договором №20038 від 25.11.2020 року. Оскільки ФОП ОСОБА_5 звільнилася з «Екобуд» то позивачу надали проект нової угоди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . До угоди додавався кошторис робіт, в якому зазначено як компенсація ті роботи, які за згодою сторін " ІНФОРМАЦІЯ_1 " перероблює за свій рахунок. Так, 13.03.2024 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений Договір підряду №240312/05 від «13» березня 2024 року на проведення ремонтно-будівельних робіт приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони домовились, що сума передоплати становить 9% від кошторисної вартості робіт, але не менше 45 000,00 грн і вноситься замовником в момент укладання Договору. Після виконання договору відповідачем було відмовлено у поверненні частини авансового платежу. Свою відмову від повернення решти авансової суми відповідач мотивував, тим що ним були надані безоплатні послуги позивачу та за них, як податковим агентом, було сплачено 19 582,78 грн ПДФО та 1 631,90 грн військового збору, на загальну суму 21 214,68 грн. Позивачу не зрозуміло посилання відповідача на норми Податкового кодексу України та неповернення ОСОБА_1 21 214,68 грн з метою покриття вказаними коштами податкових зборів відповідача. Тому, просить стягнути вказану суму з відповідача, штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати. Крім того, діями відповідача було завдано моральної шкоди, яка полягала в емоційному навантаженні, що призвело до погіршення його фізичного та психологічного здоров'я.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 23 травня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті
Розпорядженням керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області № 01-12/93 від 17.07.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 748/766/25 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку 15.07.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 головуючим суддею визначено Майбороду С.М.
09.04.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким остання заперечувала проти задоволення позову, вказуючи, що ФОП ОСОБА_2 ніяким чином юридично не пов'язана з ФОП ОСОБА_7 , тому відповідач не має жодних зобов'язань за попереднім договором підряду № 20038 від 25.11.2020 і не має зобов'язання усувати недоліки робіт виконання ФОП ОСОБА_5 за вказаним договором. Грошові кошти в сумі 21214,68 грн були сплачені, як податковим агентом, ПДФО та військовий збір і є податковим зобов'язанням позивача, які відповідач зобов'язана утримати та перерахувати до бюджету, оскільки частина робіт за договором підряду № 240312/05 від 13.03.2024 були виконані на безоплатній основі.
23.04.2025 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що позивачу було запропоновано провести певні роботи за рахунок відповідача. Позивачу не було роз'яснено про необхідність сплати податків за проведені роботи. Пропозиція була пов'язана з неповним виконанням попереднього договору підряду, який був укладений між ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_4 та за ремонтні роботи по якому позивачем було сплачено кошти на загальну суму 108793,23 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В ході судового розгляду представником позивача надані додаткові пояснення, в яких вона просила застосувати презумцію оплатності договору, дати оцінку правовідносинам за їх реальною економічною суттю, враховуючи взаємозв'язок обох фопів та їх представників, визнати відсутність у позивача доходу або безоплтаного блага, визнати дії відповідача щодо утримання податків неправомірними, посилаючись на положення ч.5 ст.626 ЦК України, вказуючи на презумцію оплатності договору, зустрічне надання послуг, при якому виключається безоплатність, компенсація не є доходом, а формою відшкодування. Вказуючи, що акт виконаних робіт не є договором, а правочин вчинений під впливом помилки може бути оспорений, позивач не отримав блага, а отже відсутній об'єкт для оподаткування.
Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог та має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
В даному випадку подаючи до суду додаткові пояснення представник позивача фактично ставить питання про зміну підстав позову, а також заявляє додаткові вимоги, що є порушенням п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України та права відповідача та формулювання позиції захисту. З урахуванням зазначеного судом не вирішується питання щодо заявлених додаткових вимог та додаткових підстав позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини вказані у відзиві.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що є дружиною позивача, вона була на об'єкті, але безпосередньо ремонтом займався її чоловік. Ремонт проводився безперервно, вони постійно спілкувались з приводу ремонтних робіт з менеджером ОСОБА_10 . У них були зауваження щодо ремонту, а у ОСОБА_11 в свою чергу були пропозиції щодо врегулювання питань. Була запропонована компенсація за надані послуги та їм повідомлено про необхідність сплати тільки 37500 грн, потім ще деяку суму вони сплатили додатково. ОСОБА_11 повідомила, що вони можуть укласти договір на нових умовах з урахуванням компенсації, про необхідність сплати податків їм ніхто не повідомляв.
Заслухавши учасників справи, свідка, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
25.11.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 був укладений Договір підряду №20038 від 25 листопада 2020 року на проведення ремонтно-будівельних робіт Приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.65-66)
13.02.2024 було складено Дефектні акти № 1,2,3,4 та 5 щодо робіт, які виконані у приміщенні яке розташовано за адресою : АДРЕСА_2 , які є додатками до договору № 20038 від 25.11.2020, в яких зазначено дефекти виконаних робіт. (а.с.67-71)
Додатковою угодою № 1 від 05.03.2024 до договору № 20038 від 25.11.2020 сторони ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 погодили розірвати договір з 05.03.2024. Зазначено, що аванс в сумі 20640 грн врахувати в сумі 2 568,15 грн на погашення акту виконаних робіт № 42 від 24.01.2024, решту 18 071,85 грн повернути замовнику. (а.с.73)
13.03.2024 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 240312/05 на проведення ремонтно-будівельних робіт приміщення по АДРЕСА_2 . Відповідно до умов Договору підряду Замовник доручає Виконавцю проведення ремонтно-будівельних робіт вищезгаданого Приміщення згідно з попереднім Кошторисом, що є невід'ємною частиною даного Договору Виконавець забов'язується забезпечити проведення ремонтно-будівельних робіт з дотриманням діючих технічних умов ДСТУ і ДБН на ремонт приміщень. Замовник зобов'язується прийняти та платити послуги Виконавця та використані матеріали відповідно до Актів виконаних робіт, Звітів про закуплені матеріали і умов цього Договору. Замовник зобов'язується забезпечити Виконавцю всі необхідні умови виконання робіт згідно умов цього Договору. ( а.с.16-27)
Також, відповідно до п.2.2 вказаного Договору Сторони домовились, що сума передоплати становить 9% від кошторисної вартості робіт але не менше 45 000,00 грн і вноситься Замовником в момент укладання Договору.
Так, на виконання даного пункту Договору ОСОБА_1 здійснив сплату авансового платежу в розмірі 45 000,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією про оплату №169546439 (а.с. 30).
Як слідує зі звітів про закупівельні матеріали № 98773715 від 12.06.2024, № 167483144 від 01.05.2024, № 121456215 від 12.06.2024, закуплено матеріалів на суму 2173 грн, 3688 грн, 2 672,01 грн. ( а.с.31-33)
Згідно кошторису робіт до договору № 240312/05 від 13.03.2024, сума виконуваних робіт становить 140028,10 грн, орієнтовно до сплати - 37469,36 грн (а.с.28-29).
Відповідно до актів виконаних робіт № 5 та 6 від 10.10.2024 на безоплатній основі надані послуги на суму 750 грн та 5 484,49 грн. ( а.с.34-35)
Відповідно до Акту виконаних робіт № 7 від 04.10.2024 до договору № 240312/05 від 13.03.2024, сторони склали акт про те, що на підставі договору виконавцем були виконані, а замовником прийняті роботи на суму 102558,74 грн. В акті зазначено, що вказані послуги на суму 102 558,74 грн виконано/отримано на безоплатній основі. (а.с.36)
01.10.2024 ОСОБА_1 направив ФОП ОСОБА_2 заяву-претензію з вимогою повернути авансовий платіж за вирахуванням вартості робіт по акту № 4 від 26.07.2024, тобто 40789,00 грн (а.с. 37-38).
11.10.2024 ФОП ОСОБА_2 надано відповідь на заяву-претензію, якою остання повідомила ОСОБА_1 , що вона, як податковий агент, має зобов'язання нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб - ПДФО, а також військовий збір з вартості безоплатно отриманих ним послуг, тому сума повернення авансового платежу повинна бути зменшена на 19582,78 грн, як компенсація сплаченого ПДФО та 1631,90, як компенсація ВЗ. Сума повернення становить 19574,32 грн (а.с.41).
Згідно платіжної інструкції № 73 від 11.10.2024 ФОП ОСОБА_2 здійснила повернення ОСОБА_1 авансового платежу за договором № 240312/05 від 13.03.2024 на суму 19574,32 грн (а.с.43).
Відповідно до акту виконаних робіт № 4 від 26.07.2024 виконавцем були виконані, а замовником прийняті роботи на суму 4 211 грн. ( а.с.109)
Згідно платіжних інструкцій № 67 від 08.10.2024 та 70 від 10.10.2024, ФОП ОСОБА_2 здійснила до Казначейства України оплату військового збору на надані безоплатні послуги на суму 1600,00 грн та 31,90 грн. Згідно платіжних інструкцій № 68 від 08.10.2024 та 71 від 10.10.2024 ФОП ОСОБА_2 здійснила платіж до Казначейства України оплату ПДФО за безоплатно отримані послуги в сумі 19000,00 грн та 582,78 грн (а.с. 113-116).
Як слідує з наданої відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору в персоніфікованих даних розділу І зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а саме НОМЕР_1 , де також відображена сума доходу 108 793,23 грн, сума податку на доходи фізичних осіб - 19 582,78 грн, сума військового збору - 1631,90 грн. ( а.с.119-120)
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як слідує з положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч.1,2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. ( ч.1,2 ст.844 ЦК України)
13 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір підряду. Згідно з п.1.1. укладеного договору замовник доручив виконавцю проведення ремонтно-будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з попереднім кошторисом. В договорі визначена предоплати, умови погашення предоплати. Додатком до договору є кошторис робіт на суму 102 558,74 грн, які зазначені як компенсація.
Виходячи з наданих документів 25.11.2020 укладався договір підряду між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , який був розірваний 05.03.2024 та вирішені питання щодо повернення сплаченого авансу.
В ході судового розгляду з наданих письмових доказів, а саме укладених договір підряду не встановлено, що ФОП ОСОБА_2 є правонаступником прав та обов'язків ФОП ОСОБА_4 . При цьому факт правонаступництва в даному випадку не може бути підтверджений показами свідків.
Як слідує з наданих актів виконаних робіт № 5,6,7 вартість безоплатно отриманих позивачем робіт складає 108793,23 грн. Саме така сума була зазначена у наданої відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Відповідно до укладеного договору в рахунок внесення предоплати позивач сплатив на рахунок відповідача 45 000 грн. Позивачу було повернуто залишок предоплати в розмірі 19 574,32 грн за мінусом суми виконаних робіт, яка увійшла в оплату з авансового внеску. В свою чергу ФОП ОСОБА_2 як податковий агент сплатила за ОСОБА_1 податок в сумі 21214,68 грн, в тому числі 19 582,78 грн - суму податку на доходи фізичних осіб, 1631,90 грн - суму військового збору, що доводиться доданими документами.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. «е» п. 164.2.17 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Відповідно до п.14.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу ( п.14.1.180 Податкового кодексу України).
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що ФОП ОСОБА_2 як податковий агент керуючись положенням пп. «е» п. 164.2.17 ст. 164 ПК України здійснила перерахування за рахунок позивача 19 582,78 грн - суму податку на доходи фізичних осіб, 1631,90 грн - суму військового збору.
Отже, ФОП ОСОБА_2 не зарахувала суму коштів в розмірі 21 214,68 грн на свою користь, а сплатила податок до податкової за рахунок вказаних коштів позивача.
Отже, в даному випадку питання щодо наявності або відсутності об'єкта оподаткування, правомірності нарахування та сплати податку з додатково отриманого блага є предметом у спорі, де належним відповідачем є відповідний податковий орган.
За таких підстав суджом не встановлено, що ОСОБА_2 як фізична особа підприємець має боргові зобов'язання перед ОСОБА_1 на суму 21 214,68 грн, та має ще додатково сплатити штьрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати.
Також, в ході судового розгляду позивачем не доведено завдання ФОП ОСОБА_2 моральної шкоди.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
В матеріалах справи мається договір про надання правової допомоги від 31 березня 2025 року, ордер ( а.с.123-124,126), акт про прийняття надання послуг адвоката від 09.04.2025, від 17.07.2025 ( а.с.12, 198), квитанція про прийняту плату за надані послуги в розмірі 3000 грн ( а.с.130) та квитанція про прийняту оплату за надані послуги в сумі 5000 грн ( а.с.198а).
Адвокат Баранов О.В. як представник відповідача приймав участь в судових засіданнях, складав відзив, до якого додавав додаткові документи, а отже суд вважає, що понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн є співмірними з затраченим адвокатом часом у даній справі, категорією справи.
Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором підряду - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 8 000 грн понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 08 квітня 2026 року
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_3 .
Відповідач : ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_4 .
Суддя С. М. Майборода