Справа № 473/173/26
іменем України
"07" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 83874,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 червня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало з відповідачем договір про відкриття кредитної лінії №1403-5764. Відповідно до вказаного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрило на користь відповідача кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 18000,00 грн зі строком користування коштами протягом 365 календарних днів (який складається з базових періодів кредитування строком 18 календарних днів кожен), а відповідач зобов'язався повернути кредит до 01 червня 2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,45 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка), а також одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 15% від суми виданого кредиту.
Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 83874,60 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 18000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 65874,60 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково, а саме стягнуто заборгованість за договором в розмірі 80463,60 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 18000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 62463,60 грн, а також судовий збір у розмірі 2555,90 грн.
24 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду (через систему «Електронний суд»), посилаючись на те, що розгляд справи відбувався без його належного повідомлення та участі (на час розгляду справи перебував за межами України). Також відповідач вказував на необґрунтованість вимог позивача, оскільки матеріали справи не містять належних доказів укладення між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору, отримання ним кредитних коштів, обґрунтованого розрахунку заборгованості, при цьому нарахування процентів здійснено з порушенням Закону України «Про споживче кредитування».
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року призначено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення до судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 , представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (ст. 286 ЦПК України).
Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1ст. 287 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, закон встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставами для скасування судом заочного рішення, а саме:
- відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;
- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 21 січня 2026 року. Копію ухвали суду про відкриття провадження по справі від 21 січня 2026 року, повідомлення про виклик до суду на 19 лютого 2026 року, 11.00 год. та повторно на 19 березня 2026 року,14.30 год. відповідач отримав в своєму електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (в матеріалах справи містяться реєстри підтверджень про отримання документів з «Електронного суду»). При цьому, відповідач мав можливість ознайомлення з матеріалами справи без обмеженні у часі доби та необхідності витрачати час на візит до суду, оскільки доступ для ознайомлення можливий через підсистему «Електронний суд».
Отже, відповідач ОСОБА_1 був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи, подачі відзиву на позов, однак у судове засідання не з'явився, не надав суду відзив на позовну заяву, доказів наявності об'єктивних перешкод для цього.
Разом з тим, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що зазначено в рішеннях ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі».
При цьому, в матеріалах справи наявні докази укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (останній зареєструвався в електронній системі кредитодавця, зазначив усю інформацію про себе, необхідну для отримання кредиту та переказу коштів, зокрема персональні дані (у тому числі паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце реєстрації, адресу електронної пошти, особистий номер телефону, номер банківської картки)), докази отримання відповідачем кредитних коштів за вказаним договором (копією довідки АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за договором №1403-5764 від 02 червня 2024 року в розмірі 18000,00 грн через систему платежів «Liqpay» на зазначену позичальником у п. 13 кредитного договору банківську картку).
Також позивачем був наданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який судом був перевірений. Зокрема, був здійснений розрахунок заборгованості за процентами з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», визначеного сторонами строку кредитування (365 днів), сплачених відповідачем коштів.
Вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, не надав доказів його неправильності або альтернативного розрахунку (ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Водночас, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року в справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Отже, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано. Разом з тим, відповідач не навів змістовних і вагомих доводів щодо неможливості вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.
За встановленого, оскільки відповідач не довів усіх обставин, що в своїй сукупності є підставами для скасування судом заочного рішення, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.258-260,287-288 ЦПК України, суд
заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В.Лузан