07.04.26 Справа №469/1655/25
2/469/467/26
02 квітня 2026 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Тавлуй В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Надич В.В.,
учасники справи:
представник позивача Усенко М. І. - не з'явився,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 12.12.2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», укладено електронний Договір №508593 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02.12.2022 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит в розмірі 2100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Вказаний договір підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію».
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідно до умов договору Споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи.
Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №01022024-1.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №508593 від 02.12.2022 року.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17947,01 грн., а саме:
- 2 099,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 15 847,02 грн. - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.
25 грудня 2025 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
17 лютого 2026 року від Відповідача до суду надійшов Відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов визнав частково та просив прийняти часткове визнання Відповідачем позову у частині наявності заборгованості за Договором споживчого кредиту №508593 від 02.12.2022 року по тілу кредиту у розмірі 2 099,99 грн., а в частині позовних вимог, стосовно стягнення нарахованих відсотків за Договором споживчого кредиту №508593 від 02.12.2022 року, у розмірі 15 847,02 грн. - відмовити.
Свої заперечення проти позову в частині невизнання сум пені відповідач обґрунтував посиланням на те, що, на його думку, відсутні підстави для стягнення заборгованості за нарахованими процентами у заявленому Позивачем розмірі 15 847,02 грн., оскільки такий розмір нарахованих процентів є явно завищеним, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Також зазначив, що заявлена Позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям складності справи, реальності адвокатських витрат і розумності їхнього розміру та є не співмірною порівняно з обсягом і складністю наданих юридичних послуг та суми виплаченого гонорару.
За таких обставин суд ухвалює рішення за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно положень ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК).
За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, регульовані нормами зобов'язального права.
З матеріалів справи встановлено, і що визнає відповідач у Відзиві на позов, 01.02.2022 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України «Про електрону комерцію», укладено електронний Договір №508593 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02.12.2022 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит в розмірі 2100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Вказаний договір підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію».
Відповідно до умов укладеного договору Кредитор надає Позичальнику кредит на наступних умовах:
- сума кредиту: 2 100 грн. (п.1.3 Договору);
- строк кредиту: 365 днів (п. 1.4 Договору);
- процентна ставка: 2.2% в день користування кредитом (п.1.5.1 Договору);
- орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк користування кредитом: 81893,65% (п.1.7.1ІДоговору).
На виконання умов казаних договорів кредитор відповідача за цим договором свої зобов'язання по видачі кредиту виконав повністю.
01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №01022024-1.
Згідно вказаного Договору та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №508593 від 02.12.2022 року.
Вказані обставини, вбачаються з матеріалів справи і визнаються відповідачем у Відзиві на позов.
Згідно досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 01.02.2024 року у відповідача виникла заборгованість за укладеним кредитним договором у розмірі 17947,01 грн., з яких:
- 2 099,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 15 847,02 грн. - заборгованість за відсотками;
Вказані обставини підтверджуються даними доданих до матеріалів справи копії Розрахунку заборгованості за договором №508593 від 02.12.2022 року, і не оспорються відповідачем.
Дані, які б свідчили про інше у суду відсутні.
Таким чином, оскільки відповідач свої зобов'язання за укладеними ним кредитним договором, за яким він є позичальником, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі.
Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з нього заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 15 847,02 грн., оскільки такий розмір нарахованих процентів, на його думку, є явно завищеним, суд не приймає до уваги при вирішені спору, оскільки саме такий розмір відсотків сторони погодили в укладеному договорі, і саме на такий розмір відсотків розраховував кредитор відповідача при укладені вказаного договору.
За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Тобто, очікування кредитора отримати від позичальника проценти за укладеним кредитним договором, в обумовленому розмірі, є вирішальним чинником при укладанні відповідного договору, оскільки являють для кредитора економічний інтерес.
Таким чином, вказані доводи відповідача суперечать однієї з загальних цивільного законодавства, передбачених п.3 ч.1ст.3 ЦК України, як свобода договору.
За таких обставин, враховуючи відсутність з боку відповідача контррозрахунку заборгованості за укладеним кредитним договором, суд дійшов висновку, що для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Кредит-капітал» наявні підстави, передбачені законом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно положень ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на професійну правничу допомогу факт понесення яких позивачем підтверджується доданими до позову копією Договору надання правничої допомоги з документами на підтвердження розміру витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Договором №508593 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02.12.2022 року, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , визначену станом на 01.02.2024 року, у сумі 17947,01 грн., з яких:
- 2 099,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 15 847,02 грн. - заборгованість за відсотками;
На підставі ст.133, 137 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 2422,40 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 квітня 2026 року.
Суддя: