Справа № 486/824/22
Провадження № 1-кп/467/24/26
Іменем України
07.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка кримінального провадження №42022152040000018, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України
клопотання захисника про призначення комісійної судово-медичної експертизи
У провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
У березні 2026 року захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про призначення комісійної судово-медичної експертизи, мотивуючи його тим, що під час допиту у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 повідомив, що по вказаному кримінальному провадженню ним були проведені судово-медичні експертизи та надані висновки: № 66 від 07 квітня 2022 року, № 69 від 19 квітня 2022 року, №103 від 18 травня 2022 року, № 134 від 11 червня 2022 року, які він підтримує. Однак, експерт зауважив, що якщо припустити, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_7 у вигляді набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справи, м'яких тканин верхньої третини правого плеча, утворились від ударів руками, то такі могли бути залишені п'ястково - фаланговими суглобами руки, зжатої в кулак, а також не виключає утворення всіх тілесних ушкоджень від ударів ногами у разі положення потерпілої лежачи на підлозі. При проведенні судово-медичної експертизи №134 від 18 травня 2025 року для проведення експертизи до протоколів слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 диски з відеозаписами слідчих експериментів йому не надавались. Для проведення більш об'єктивного і більш точного дослідження його потрібно було залучити при проведенні зазначених слідчих експериментів або надати відповідні відеозаписи. Самостійно він не мав права витребувати докази у виді слідчого експерименту, оскільки це не його прерогатива. Обвинувачений ОСОБА_4 під час допиту у судовому засіданні показав, що у кабінеті ОСОБА_11 зазначені тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 навмисно не наносив ні руками, ні ногами по обличчю і корпусу тіла. Намагався зробити зауваження потерпілій і припинити публічно ображати його, принижувати його честь, гідність і ділову репутацію, жестикулював перед потерпілою руками аби роз'яснити останній її неправомірну поведінку. Припускає, що цю жестикуляцію потерпіла розцінила як намагання завдати їй тілесних ушкоджень. Потерпіла, розмахуючи руками, подряпала йому лоба. Не заперечує наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, однак категорично заперечує механізм їх утворення виключно його активними діями. За таких обставин, враховуючи показання експерта ОСОБА_6 щодо неповноти проведення ним судово-медичних експертиз, неоднозначного механізму утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої, показань лікаря ОСОБА_12 , який у судовому засіданні показав, що виявлені у потерпілої під час її огляду у лікарні тілесні ушкодження були, на його погляд незначними, а також висновків судово-медичних експертиз №103 від 18 травня 2022 року і № 134 від 17 червня 2022 року, які не описують точний та однозначний механізм утворення тілесних ушкоджень, вважає на необхідне прохати суд призначити комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам державної спеціалізованої установи «Миколаївське бюро судово-медичної експертизи». На вирішення експертів поставити наступні питання:
1. Якими саме медичними даними, документами або іншими джерелами (довідками ЮМБЛ, ксерокопією журналу обліку фактів звернення до консультативної поліклініки (каб. № 106), медичною карткою амбулаторно хворого на ім'я ОСОБА_7 ) об'єктивно підтверджується наявність у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень: набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справа, м'яких тканин верхньої третини правого плеча. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 .?
2. Чи не містять між собою ці медичні дані, документи або інші джерела (довідки ЮМБЛ, ксерокопія журналу обліку фактів звернення до консультативної поліклініки (каб. № 106), медична картка амбулаторно хворого на ім'я ОСОБА_7 ) розбіжності щодо найменування і кількості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 .?
3. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справа, м'яких тканин верхньої третини правого плеча в спосіб, зазначений нею під час проведення слідчого експерименту за її участі?
4. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справа, м'яких тканин верхньої третини правого плеча в спосіб, зазначений свідком ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за його участю?
5. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справа, м'яких тканин верхньої третини правого плеча в спосіб, зазначений свідком ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту за його участю?
6. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді набряків м'яких тканин у виличній ділянці справа, в надбрівній ділянці справа, передньої поверхні шиї справа, м'яких тканин верхньої третини правого плеча в спосіб, зазначений свідком ОСОБА_10 під час проведення слідчого експерименту за його участю?
7. Чи могли бути спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_7 в службовому кабінеті ОСОБА_13 власною рукою самою потерпілою під час самозахисту від жестикуляційних дій ОСОБА_4 .?
8. В який ще спосіб могли бути утворені тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , окрім тих, про який свідчили під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .?
9. Чи могли зазначені тілесні ушкодження, як всі разом, так і кожен окремо, або частково декілька, утворитися в результаті падіння ОСОБА_7 на підлогу або її кидку обвинуваченим ОСОБА_4 на підлогу в службовому кабінеті ОСОБА_9 .?
10. До якої тяжкості відносяться виявлені у ОСОБА_7 зазначені тілесні ушкодження?
11. Які ще, окрім рук і ніг, могли бути тверді, тупі предмети з обмеженою контактуючою поверхнею, за допомогою яких утворились тілесні ушкодження у ОСОБА_7 .?
У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали подане клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що клопотання захисника не містить посилання на конкретні пункти ст. 332 КПК України, яка передбачає підстави для призначення експертизи у судовому засіданні. Сторона захисту не посилається на неповноту судового розгляду. У судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_6 , який підтвердив результат проведених ним експертиз. Під час досудового розслідування клопотання про призначення судово-медичної експертизи стороною захисту не заявлялось. Вважав, що дії сторони захисту направлені на затягування кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися. Представником потерпілої подано письмове заперечення по поданому захисником клопотанню, у якому вказано, що ч. 2 ст. 332 КПК України передбачає право суду своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання якщо суду надані кілька висновків експертизи, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності. У даному кримінальному провадженні суперечностей не виявлено. Висновок підтверджує наявність тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_7 . Допитаний у судовому засіданні бувший експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив висновки про наявність у потерпілої ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та підтвердив механізм їх утворення. Також у судовому засіданні не встановлено обставин, передбачених п.3 ч.2 ст. 332 КПК України. Всі висновки експерта та інші матеріали були відкриті стороні захисту на досудовому розслідуванні, однак жодних клопотань не заявлялось. В судовому засіданні експерт заявив, що для надання відповідних висновків йому було достатньо матеріалів. Стороною захисту не доведено необхідність призначення комісійної судово-медичної експертизи.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Положеннями кримінального процесуального закону визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст.22 КПК). Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.22 КПК). Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником (ч.5 ст.22 КПК). Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК).
Відповідно до змісту ст.84 КПК України висновки експертів є одним з процесуальних джерел доказів.
На підставі ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 ст.242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно з ч.1 ст.244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, зокрема, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Відповідно до ч.2 ст.332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Таким чином, заявляючи під час судового розгляду клопотання про призначення експертизи, сторона кримінального провадження повинна вказати конкретні, визначені законом підстави для проведення такої експертизи і навести відповідне обґрунтування.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Як вбачається з пункту 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.
У матеріалах даного кримінального провадження наявні висновки судово-медичної експертизи: №66 від 07 квітня 2022 року, № 69 від 21 квітня 2022 року, № 103 від 18 травня 2022 року, № 134 від 17 червня 2022 року, які проведені на підставі постанов дізнавача та прокурора. Вказаними висновками експерт надав відповідь на поставлені питання: чи мались на тілі ОСОБА_7 будь-які тілесні ушкодження, якщо так, то який термін заподіяння, локалізація, характер та механізм утворення даних тілесних ушкоджень; який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень в ОСОБА_7 ; чи могли бути отримані тілесні ушкодження ОСОБА_7 за обставин, вказаних потерпілою; яка кількість ударних впливів нанесена потерпілій; чи могли бути спричинені тілесні ушкодження внаслідок ударів руками, ногами; чи могли бути спричинені тілесні ушкодження в результаті падіння з положення стоячи та удару об тверду поверхню; чи могли бути спричинені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 за обставин, на які вказують під час проведення слідчих експериментів потерпіла ОСОБА_7 та свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
У межах розгляду даного кримінального провадження 11 березня 2026 року в порядку, передбаченому ст.356 КПК України, було допитано експерта ОСОБА_6 , який проводив судово-медичні експертизи та який надав вичерпні відповіді на поставлені учасниками кримінального провадження запитання, у тому числі на твердження сторони захисту, які на цей час викладені в даному клопотанні захисника як підстави призначення комісійної експертизи.
У клопотанні захисника обвинуваченого не наведено наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, для призначення експертизи.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви в правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема, порушень, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Відповіді на питання, запропоновані захисником для комісійної експертизи, вже містяться у висновках вищезазначених судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування. На ці питання також вичерпну відповідь у судовому засіданні надав і експерт ОСОБА_6 . Обґрунтувань щодо необхідності повторного проведення експертного дослідження з тих самих питань чи підстав для поставлення уточнених питань захисником обвинуваченого не наведено, позиція сторони захисту ґрунтується лише на припущеннях і жодним чином не аргументована.
Суд зазначає, що будь-яке клопотання, зокрема і про призначення експертизи має бути обґрунтованим та мотивованим. Сумніви не мають ґрунтуватися лише на припущеннях, а й на сукупності ознак, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в обґрунтованості таких сумнівів.
Щодо тверджень захисника обвинуваченого, що ряд медичних документів викликають сумнів в їх об'єктивності, допустимості, суд зазначає, що питання допустимості доказів, з урахуванням заперечень захисника, суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, для суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Захисник обвинуваченого не навів обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що правильність вищезазначених висновків експертиз є сумнівною, що вони є недостатньо обґрунтованими чи суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, що попередні висновки експертиз за поставленими запитаннями органом досудового розслідування не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, чи що вказані експертизи були проведені з істотним порушенням процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.
Твердження захисника обвинуваченого в клопотанні про призначення експертизи фактично зводяться до незгоди сторони захисту з наявними висновками експертиз.
Також захисник обвинуваченого в клопотанні не навів обґрунтування необхідності проведення дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань, та яке суттєве значення має комісійна судово-медична експертиза для цього кримінального провадження, так як вищевказані висновки експертів не визнані судом неповними, відтак достатніх підстав для призначення даного виду експертизи із запропонованими стороною захисту питаннями суд не вбачає.
Незгода сторони кримінального провадження з результатами проведеної раніше судової медичної експертизи не є підставою для призначення комісійної експертизи.
Аргументи захисника зводяться не до неповноти чи суперечностей висновків судово-медичної експертизи, а до оцінки судової експертизи у взаємозв'язку з іншими доказами. Такі твердження захисту не можуть бути вирішені шляхом проведення експертизи, а мають бути оцінені при оцінці судом доказів у нарадчій кімнаті.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що призначення у вказаному кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст.28 КПК України розумних строків судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, оскільки заявлене захисником клопотання не містить достатніх підстав для призначення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого слід відмовити.
Керуючись ст.ст.242- 245, 332, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи відмовити.
Повний текст ухвали проголошений 08 квітня 2026 року о 8 годині.
Суддя ОСОБА_1