Справа № 454/880/26
07 квітня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 23716грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Свої вимоги мотивує наступним.
16.09.2021 року ОСОБА_1 уклала із ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» договір позики №77751571, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7000грн. строком на 30 днів із процентною ставкою 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Ch4emC1VPm, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №77751571 від 16.09.2021 виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000грн.
04.01.2022р. ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №77751571 від 16.09.2021р.
05.12.2025р. ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №77751571 від 16.09.2021р.
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року кредитодавець відступив позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, в тому числі до ОСОБА_1 в сумі 23716 грн., з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16716 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивачем виконано зобов'язання по договору в повному обсязі, так як надано відповідачу кредит у визначеному розмірі.
В порушення вищевказаних вимог, відповідачка своєчасно не повернула грошові кошти для погашення заборгованості, чим не виконала належним чином свої зобов'язання за даним договором.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, відзиву на позовну заяву не подала.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 16.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір позики №77751571.
Згідно умов договору вбачається, що сума кредиту становить 7000 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка/день 1.99 % (фіксована), дата надання кредиту - 16.09.2021р., дата повернення кредиту - 16.10.2021р. Знижена процентна ставка/день 0,80% застосовується у відповідності до умов Програми лояльності. Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день - 2.70%, пеня - 2,70% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1253,68 %, орієнтовна загальна вартість позики складає 8671,60грн.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №77751571 від 16.09.2021 виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000грн.
04.01.2022р. ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №77751571 від 16.09.2021р.
05.12.2025р. ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №77751571 від 16.09.2021.
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року кредитодавець відступив позивачу право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23716 грн., з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16716 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином відповідачка зобов'язана повернути борг позивачу, а останній вправі вимагати його стягнення.
Судом встановлено, що відповідачка порушила умови договору, не погасила заборгованість в добровільному порядку, а тому позов підлягає до задоволення в межах заявлених позивачем вимог.
Також, з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662,40грн.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз'яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, витяг з акту №6-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.01.2026 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, згідно яких розмір витрат на правничу допомогу становить 4500грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики №77751571 від 16.09.2021 року в розмірі 23716грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16716 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 2662,40грн. сплаченого судового збору та 3000грн. витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ: 44280974, місце знаходження: м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс