Справа № 758/18351/25
/заочне/
17 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арештів,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд скасувати всі арешти, що були накладені згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва №2-2955/11 на майно померлої гр. ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах виконавчих проваджень НОМЕР_4 та НОМЕР_5.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.03.2024 року позивач після смерті її матері ОСОБА_2 подала заяву про відкриття спадщини та вступ у спадщину з метою подальшого отримання свідоцтва про спадщину. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з наявністю обтяження №22389988 від 18.09.2017 року в ДРРП «арешту на все нерухоме майно, де особа права/майно якої обтяжуються - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 », накладеного Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки у виконавчих провадженнях помилково зазначено РНОКПП спадкодавця, а не дійсного боржника у виконавчих провадженнях якою є ОСОБА_3 . Сторона позивача звертає увагу, що виконавчих проваджень, у яких боржником є померла ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) немає. Згідно відомостей з АСВП на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-2955/11 від 14.11.2011 року Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості та судових витрат на користь ПАТ «Універсал Банк». Тобто, РНОКПП НОМЕР_1 , яке вказане у виконавчому листі не належить боржнику ОСОБА_3 , а належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а тому остання не має відношення до вищевказаних виконавчих проваджень. З метою захисту своїх порушених прав на спадкування, позивач звернулась з даним позовом до суду, оскільки у відповідь на адвокатський запит виконавча служба відмовилася скасувати помилково накладений на майно померлої арешт.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення проти позову.
05 грудня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, просить позов задовольнити повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча повідомлялися про дату час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи; від відповідача не надійшов відзив, а тому суд, враховуючи думку сторони позивача щодо розгляду справи, яка викладена у клопотанні яке надійшло до суду, постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 грудня 2023 року серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. від 24.10.2025 №130/02-14 позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Також згідно даної довідки встановлено, що в ході перевірок, перед видачею Свідоцтва про право на спадщину, було виявлено арешт нерухомого майна, обтяження №22389988 від 18.09.2017 року в ДРРП: «арешт нерухомого майна на все нерухоме майно, де особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ». Зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину не є можливим, оскільки РНОКПП спадкодавця співпадає з РНОКПП боржника в записі про арешт.
Згідно листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві, виконавчих проваджень, де боржником являється померла ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на виконанні у відділі не перебувають та на виконання не надходили.
Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні НОМЕР_5 боржником є ОСОБА_3 .
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Тобто накладення арешту на майно боржника в процедурі виконавчого провадження застосовується державним виконавцем як виконавча дія спрямована на забезпечення реального виконання рішення та є одним із заходів реалізації наданих державному виконавцю Законом України «Про виконавче провадження» прав в процедурі виконавчого провадження спрямованих на реальне виконання рішення.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.
Відповідно до цієї норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до ст.1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адвокатський запит №25/10 від 25.10.2025, перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2955/11 виданого 14.11.2011 Шевченківським районним судом м. Києва боржником у якому є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . Станом на дату надання відповіді (04.11.2025), перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Відділі не перебувають виконавчі провадження, за якими ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є боржником.
Крім того, відповідно до відповіді в.о. начальника відділу Андросович Н. Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Києві (вих.№42758/27.10-24 від 15.08.2024) відповідно до відомостей в АСВП на виконанні у Відділі перебували виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-2955/11 від 14.11.2011 Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судових витрат в сумі 532,87 грн. та виконавче провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа №2-2955/11 від 14.11.2011 Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 41286,62 грн. До компетенції Відділу не входять повноваження щодо внесення будь яких змін до виконавчих документів, що видані органами судової влади.
Таким чином, оскільки під час розгляду цієї справи судом встановлено, що боржником у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчого листа №2-2955/11 виданого 14.11.2011 Шевченківський районним судом м. Києва є - ОСОБА_3 , а РНОКПП НОМЕР_1 зазначене у виконавчому листі належало померлій ОСОБА_2 , яка не є боржником у жодному виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про те, щооскільки такий арешт порушує права позивача як спадкоємця та створює перешкоди в оформленні права на спадщину, а тому позовні вимоги позивача про скасування арешту майна підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджено платіжним документом, який міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 05.08.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням «Адвокатус» укладено договір № 05-08 про надання правової (правничої) допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокат здійснює правову допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, які передбачені цим договором, за що клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) у розмірі та на умовах визначених договором.
Відповідно додаткової угоди №1 від 08.11.2025 року адвокатським об'єднанням було виконано наступн послуги: вивчення матеріалів справи, формування правової позиції та подача необхідних адвокатських запитів - 3 год - 5450,40 грн; підготовка позовної заяви для подачі позову до Подільського районного суду м. Києва - 3 год - 6358,80 грн; підготовка процесуальних документів у кількості необхідних для подачі позову до Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год - 757,00 грн; підготовка заяв та клопотань до Подільського районного суду м. Києва - 3 год - 6358,80 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 18925,00 грн. Кошти в розмірі 18925,00 грн були оплачені в повному обсязі позивачем АО «Адвокатус», що підтверджується квитанціє до прибуткового ордера №1.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арештів - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях НОМЕР_4 та № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа №2-2955/11 виданого 14.11.2011 Шевченківським районним судом міста Києва (реєстраційний номер обтяження 22389988 від 18.09.2017 року, РНОКПП боржника НОМЕР_1 ).
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23, код ЄДРПОУ 21133352;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, що предмету спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження - місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110, код ЄДРПОУ 34967593.
Суддя О. І. Якимець