Справа № 758/4526/26
3/758/2394/26
Категорія 146
03 квітня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
18 грудня 2026 року, о 10 годині 25 хвилин, в місті Києві, по вул. Велика Кільцева Дорога в напрямку вул. Газопровідна, керував автомобілем марки «Тойота», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав дорогу автомобілю марки «Шкода», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися та скоїв зіткнення з ним.
Внаслідок ДТП автомобіль марки «Шкода», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.1 та п.10.3 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім цього, 18 грудня 2026 року, о 10 годині 25 хвилин, в місті Києві, по вул. Велика Кільцева Дорога в напрямку вул. Газопровідна, керував автомобілем марки «Тойота», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив чим порушив п.2.10.а. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечив, не підтвердив обставини викладені в протоколі.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
З огляду на наведені обставини та порушення п.10.1 та п.10.3 ПДР України, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №610294 від 09 березня 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення;
- схемою місця ДТП від 12 грудня 2026 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; схема підписана учасником ДТП та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які автомобілі отримали внаслідок ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який підтвердив обставини викладені в протоколі.
Щодо наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України суд зазначає наступне.
Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Обов'язковою ознакою складу даного правопорушення є суб'єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
В письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 вказав, що не чув і не бачив ДТП, тому і поїхав. Зазначив що на його автомобілі відсутні будь-які пошкодження.
Так, з досліджених судом матеріалів справи не вбачається можливим встановити наявність прямого умислу на залишення місця ДТП.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а обставини викладені у ньому мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.
Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зокрема, відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Разом із тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи, що з дня вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП минуло більш як три місяці, на даний час закінчився строк, встановлений статтею 38 КУпАП, в межах якого може бути накладене адміністративне стягнення, а тому провадження в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 122-4, 124, 247, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов