Справа № 758/3772/26
3/758/2333/26
Категорія 146
03 квітня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
17 лютого 2026 року о 20 годині 50 хвилин у м. Києві, по вул. Межова, 23-Б, керував автомобілем марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху в залежності від дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати, недотримав безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля марки «Хюндай», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобіль марки «Хюндай», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б, п.12.1 та п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 17 лютого 2026 року о 20 годині 50 хвилин у м. Києві, по вул. Межова, 23-Б, керував автомобілем марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив, чим порушив п.2.10.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечив, не підтвердив обставини викладені в протоколах про адміністративне правопорушення, оскільки не він був за кермом, а дані осіб, які взяли його машину, щоб на ній покататись, він не знає, окрім ім'я.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п.1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Обов'язковою ознакою складу даного правопорушення є суб'єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
У письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 вказав, що автомобілем керував не він. Дав проїхати за кермом свого автомобіля військовим, з якими познайомився незадовго до ДТП. Вони хотіли придбати авто та спробувати його на тест-драйв.
Коли вони повернулись ОСОБА_1 не помітив жодних змін на своєму автомобілі.
Через деякий час йому прийшло повідомлення, з'явитись в управління поліції в якості свідка по ДТП.
Так, на обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, суду надано такі докази, які досліджені під час розгляду справи:
- протоколи про вчинення адміністративних правопорушень серії ЕПР1 №606766 від 05 березня 2026 року та серії ЕПР1 №606758 від 05 березня 2026 року, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , яка зазначила, що залишила свій автомобіль біля свого будинку о 13:30, а близько 21:00 виявила ушкодження автомобіля;
- рапорт старшого інспектора з о/д відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у м. Києві, майора поліції Павленко С. який повідомив, що на виконання надійшли матеріали дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.02.2026 в місті Києві по вул. Межова 23Б за участю автомобіля Хюндай н.з. НОМЕР_3 та невстановленого автомобіля, який місце пригоди залишив. На місці події, надавши пояснення ОСОБА_2 встановлено, що вона припаркувала авто Хюндай н.з. НОМЕР_3 біля бордюру по вул.Межова. О 21 год. виявила пошкодження на авто. Після чого викликала поліцію. В ході проведених розшукових заходів та за допомогою системи відеоспостереження «Безпечне місто» встановлено що автомобіль Мерседес н/з НОМЕР_4 , який під час проїзду біля авто Хюндай скоїв наїзд на нього. Після чого з місця ДТП їхав намагаючись уникнути відповідальності. Згідно наявних баз даних, автомобіль Мерседес н/з НОМЕР_5 зареєстровано за ОСОБА_1 . Гр. ОСОБА_1 повідомив, що 17.02.26 року передав авто Мерседес невідомій особі, які запропонували придбати авто, (будь яких фактів щодо продажу авто не надав). Авто на час дтп не керував так як не має посвідчення водія.
Проведеною перевіркою підтвердити свідчення ОСОБА_3 не представилось можливим.
Авто Мерседес н/з АА0216ТE на огляд надати відмовився.
- відеозапис події з якого не вбачається можливим встановити стать особи та кількість осіб, які в зазначений в протоколі день та час керувала транспортним засобом марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 і перебували в салоні транспортного засобу, але вбачається можливим встановити факт учинення ДТП.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, фактично, суду не надано жодного об'єктивного та достовірного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, який би вказував на те, що саме ОСОБА_1 17 лютого 2026 року о 20 годині 50 хвилин у м. Києві, по вул. Межова 23-Б, керував транспортним засобом марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху в залежності від дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати, недотримав безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля марки «Хюндай», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , та скоїв наїзд на нього, а в подальшому залишив місце ДТП.
Водночас, варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, та виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.
Із врахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом, враховуючи те, що твердження, викладені у протоколах, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, об'єктивно не підтверджені доказами, суд бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 надані у судовому засіданні та пояснення свідків. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують надані ОСОБА_1 під час судового розгляду твердження про невинуватість у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції про те, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а в своїх поясненнях, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, ОСОБА_1 стверджує, що автомобілем керувала інша особа, то з огляду на положення ст. 122-4, 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , як особи, яка не керувала транспортним засобом, відсутній склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 122-4, 124, 247, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
Справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов