печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17243/26-к
27 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026000000000280 від 16.03.2026 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
27.03.2026 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026000000000280 від 16.03.2026 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000280 від 16.03.2026 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом керівника Київської обласної прокуратури від 18.07.2025 № 1308к ОСОБА_9 призначено на посаду першого заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області з 21.07.2025 в порядку переведення з органів Закарпатської обласної прокуратури.
Так, у провадженні слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025111130002337 від 15.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_10 від 22.01.2026 у справі № 361/425/26 задоволено клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання зазначеної ухвали, 18.02.2026 старшим слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, під час якого, окрім інших працівників правоохоронних органів, брав участь прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 .
Під час проведення обшуку виявлено грошові кошти, що належать ОСОБА_12 , у сумі 55 000 доларів США та 39 900 євро, які відповідно до ухвали суду не були предметом відшукання та не підлягали вилученню, оскільки не стосуються предмета вказаного кримінального провадження.
Після виявлення слідчим зазначених грошових коштів прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, але не пізніше 13 год. 20 хв. 18.02.2026, зателефонував своєму безпосередньому керівнику - першому заступнику керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та повідомив про факт їх виявлення.
Після цього у ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які діяли умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, виник спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_12 у особливо великих розмірах, шляхом обману, що виразився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей та створенні у ОСОБА_12 хибного уявлення про наявність правових підстав для вчинення дій щодо накладення арешту на належне йому майно, з метою спонукання його до добровільної передачі грошових коштів.
Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу, попередньо узгодивши свої дії з ОСОБА_9 , прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 надав вказівку слідчому вилучити вказані грошові кошти, як тимчасово вилучене майно.
Після цього, прокурор ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт, зокрема грошових коштів вилучених під час обшуку у ОСОБА_12 .
Враховуючи, що законних підстав для арешту коштів вилучених під час обшуку не було, ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_10 від 06.03.2026 постановленою у справі № 361/425/26 клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 подане ним у кримінальному провадженні № 12025111130002337 від 15.12.2025 задоволено частково - в частині арешту грошових коштів у сумі 55 тисяч доларів США та 39 900 Євро відмовлено.
Після того як слідчий СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 повернув зазначені грошові кошти ОСОБА_12 , 13.03.2026 на мобільний телефон останнього з номером НОМЕР_1 у месенджері «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_11 з номера НОМЕР_2 та повідомив про намір зустрітися з ОСОБА_12 біля адміністративної будівлі Броварської окружної прокуратури Київської області за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137, на що останній погодився, не усвідомлюючи злочинного характеру подальших дій співрозмовника.
Під час зазначеної зустрічі, що відбулася 13.03.2026 близько 11 год., ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 , що з ним бажає поспілкуватися його керівник. Через деякий час до них підійшов перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , який, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для подальшого кримінального переслідування та можливість впливу на арешт майна, чим ввів ОСОБА_12 в оману щодо реальних правових наслідків.
Надалі ОСОБА_9 зазначив, що у разі наміру ОСОБА_12 і надалі розпоряджатися вказаними земельними ділянками, останній має передати їм грошові кошти у сумі 100 000 доларів США, після отримання яких ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не буде вжито заходів щодо накладення арешту на зазначене майно, тим самим використовуючи обман як спосіб впливу на волевиявлення потерпілого з метою отримання неправомірної вигоди.
Надалі, 18.03.2026 близько 15 год., під час зустрічі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , що відбулася біля адміністративної будівлі Броварської окружної прокуратури Київської області за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 137, ними обговорено зменшення розміру грошових коштів до 50 000 доларів США, які необхідно передати за ненакладення арешту на земельні ділянки, що свідчить про продовження реалізації злочинного умислу шляхом коригування умов обману.
У подальшому, 26.03.2026 близько 12 год., ОСОБА_9 переслідуючи мету спрямовану на заволодіння коштами ОСОБА_12 прибув за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , після чого з мобільного номера НОМЕР_3 здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_12 за номером НОМЕР_1 через мобільний додаток «WhatsApp» та зазначив про необхідіність їх зустрічі біля будинку, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану.
Під час розмови з ОСОБА_12 ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_12 , а саме грошовими коштами у сумі 50 000 доларів США, зазначив про два можливі варіанти подальших дій. Зокрема, у першому випадку, за умови передачі грошових коштів в обумовленому розмірі, арешт на належні ОСОБА_12 земельні ділянки накладатися не буде, а у разі відмови від передачі коштів - арешт буде накладено на земельні ділянки, які на цей час уже поділені на менші за площею та фактично не існують як окремі об'єкти, тим самим створюючи у потерпілого хибне уявлення про наявність реальної загрози його майновим правам.
При цьому ОСОБА_9 зазначив, що грошові кошти у сумі 50 000 доларів США з метою конспірації необхідно передати через пункт обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, із використанням QR-коду та зазначенням номера телефону, що свідчить про заздалегідь продуманий спосіб заволодіння коштами.
Після завершення розмови на мобільний телефон ОСОБА_12 НОМЕР_1 у мобільному додатку «WhatsApp» з номера НОМЕР_3 надійшло повідомлення, яке містило відповідний QR-код та адресу зазначеного пункту обміну валют.
Прибувши до відділення обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, ОСОБА_12 перебуваючи під впливом обману, створеного ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , передав працівниці обміну валют у касі № 5 грошові кошти, здійснивши платіж за реквізитами (посиланням), зазначеними у відповідному повідомленні.
Після цього ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що грошові кошти передано у спосіб, про який він домовлявся з ОСОБА_9 , на що ОСОБА_11 відповів, що прийняв інформацію до відома та зазначив, що викличе його наступного тижня, чим підтвердив узгодженість дій та обізнаність із фактом передачі коштів.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме повідомили завідомо неправдиві відомості та створили у ОСОБА_12 хибне уявлення про наявність правових підстав для вчинення дій щодо накладення арешту на належне йому майно, з метою спонукання його до добровільної передачі грошових у сумі 50 000 доларів США.
Разом із тим кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки після передачі зазначених грошових коштів працівнику пункту обміну валют працівниками Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було проведено обшук, під час якого вказані грошові кошти вилучено.
26.03.2026 о 18 годині 13 хвилин ОСОБА_9 було затримано працівниками ДБР в порядку ст. 208 КПК України.
27.03.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є зібрані в ході досудового розслідування докази.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисники проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також просили врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, неодноразово нагороджений грамотами та подяками за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків. Також просили врахувати стан здоров'я підозрюваного, його дружини та матері. З огляду на викладене просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
ОСОБА_14 в судовому засіданні просив взяти підозрюваного на поруки відповідно до ст. 176, 180 КПК України, зазначивши, що останній не буде порушувати процесуальні обов'язки, гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000280 від 16.03.2026 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
26.03.2026 о 18 годині 13 хвилин ОСОБА_9 було затримано працівниками ДБР в порядку ст. 208 КПК України.
27.03.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 .
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважає доведеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що ОСОБА_9 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, матиме можливість обговорювати з співучасниками, іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний, як особисто так і через інших осіб, може вдатися до впливу на цих учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні з метою дискредитації їх висновків. Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення у складі групи за попередньою змовою, у т.ч. з іншими невстановленими особами, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у вчиненні кримінального правопорушення, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також приховування можливих співучасників та осіб, що їм сприяли.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що у випадку засудження за ч. 5 ст. 190 КК України до підозрюваного може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Перебуваючи на волі до вирішення питання щодо виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_9 може вчинити дії щодо його приховування, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема досягненню мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний з огляду на те, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним визначити заставу у розмірі 6000384 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Що стосується заяви ОСОБА_14 щодо передачі підозрюваного ОСОБА_9 на поруки, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Слідчий суддя, з урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, наявних ризиків та ступеня ймовірності їх реалізації, конкретного характеру інкримінованих правопорушень вважає, що контроль за поведінкою підозрюваного шляхом передачі його на поруки на стадії застосування запобіжного заходу є неможливим, оскільки, як вказано вище, такий запобіжний захід не може стати гарантією запобігання ризиків, визначених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та поручителі об'єктивно не можуть проконтролювати нездійснення підозрюваним впливу на провадження, а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.05.2026, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62026000000000280 від 16.03.2026.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 1803 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6000384 гривень у національній грошовій одиниці, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- не відлучатися із Броварського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 та ОСОБА_13 та іншими свідками у провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1