13.02.2026 Справа № 756/1959/26
Унікальний №756/1959/26
Провадження №2-а/756/59/26
13 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києві з адміністративним позовом до відповідача у якому просить визнати протиправними дії відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направити повідомлення Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Питання щодо звернення до конкретного суду вирішує інститут підсудності адміністративних справ.
Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції. На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами.
Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначене статтею 20 КАС України.
Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; адміністративні справи за позовними заявами ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направлення звернення до органу поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача.
Окрім того, позивач у позовній заяві вказує, що докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП відносно позивача складено не було, внаслідок чого відомості до реєстру були внесені безпідставно.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підсудні окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні (ч. 5 ст. 29 КАС України).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.318 ч.1 КАС України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії слід передати для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
За таких обставин та керуючись ст. 20, 29, 30, 294-295, 318 КАС України, суддя -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), третя особа: Головне управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 40018583, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-А).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 13.02.2026.
Суддя Олексій ДИБА