Справа № 755/7404/21
№ 1-кп/755/14/26
"18" лютого 2026 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про оголошення у міжнародний розшук та обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 296 КК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 296 КК України.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_7 було оголошено в розшук, а судове провадження було зупинено до його розшуку, у зв'язку з тим, що обвинувачений неодноразово викликався у судові засідання, однак, до суду вкотре не з'являвся, хоча про день, час і місце розгляду кримінального провадження повідомлявся, у зв'язку з чим, відносно останнього було застосовано привід, однак, ухвала, не виконана, так як, згідно з наданими до суду рапортами, встановити місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_7 не виявилося за можливе, оскільки за вказаними судом адресами двері квартир ніхто не відчинив та встановити його місце знаходження не виявилось можливим.
У подальшому, до суду надійшла заява захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого проте, що на його номер телефону зателефонувала дружина обвинуваченого - ОСОБА_8 , яка повідомила, що вони разом з чоловіком та дитиною проживають в Німеччині, де у них народилася друга дитина та вони у зв'язку з військовими діями на території України (форс мажорна обставина), вимушені були тимчасово виїхати за межі України, що у подальшому, у телефонній розмові підтвердив і сам обвинувачений. ОСОБА_7 повідомив захисника, що обов'язково прибуде на призначене судове засідання у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку із заявою захисника ОСОБА_6 , ухвалою від 15 травня 2023 року було відновлено судове провадження у даному кримінальному провадженні та призначено судове засідання.
Однак, обвинувачений ОСОБА_7 на всі призначені судові засідання викликався, але до суду так і не з'явився.
Так, прокурором було подано до суду клопотання про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_7 , його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як в його діях вбачається ухилення від суду, оскільки, останньому відомо про хід розгляду провадження, про причини неявки, а ні суд, а ні сторону обвинувачення не повідомляв та не підтверджував їх поважність, його місце перебування та проживання не встановлено у зв'язку з його виїздом за межі України, про що наявні відомості у матеріалах провадження. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово порушив покладені на нього процесуальні обов'язки, що вказує на те, що останній переховується з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року обвинуваченого ОСОБА_7 було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а кримінальне провадження зупинено до його розшуку, ухвала суду не виконана, а час її дії закінчився.
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про оголошення у міжнародний розшук та обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах вказаного вище кримінального провадження, яке мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, однак, до суду не з'являвся та про причини неявки суд не повідомляв, тобто, фактично перешкоджає розгляду кримінального провадження у розумні строки та бажає уникнути кримінальної відповідальності, при цьому, усвідомлюючи, що відносно нього відбувається судовий розгляд вказаного провадження. На даний час, не встановлено місцеперебування обвинуваченого ОСОБА_7 , останній не повідомив про зміну свого місця проживання, зокрема, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які підтверджують його офіційний перетин кордону України (виїзд з території України). Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 виїхав за межі України, не повертається на її територію, уникає явки до суду, необхідно оголосити останнього у міжнародний розшук та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі та будучи обізнаним із санкціями статей, які йому інкримінуються, може переховуватись від суду, при цьому, останній виїхав за межі України і місцезнаходження його невідоме, може впливати на потерпілого та свідків, оскільки обізнаний про їх місця проживання з метою схилити до дачі неправдивих показань, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_7 у міжнародний розшук поклався на розсуд суду, а щодо обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, вважаючи, що вирішення даного питання є передчасним.
Заслухавши думку прокурора та захисника, вивчивши клопотання та надані матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 19 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, органи державної влади, посадові особи якої зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав і в порядку, визначеному КПК України (ч. 1 ст. 4 КПК України).
Відповідно до вимог розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Під ухиленням від суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
При з'ясуванні того, які дії особи мають визначатися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від суду, враховується, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. При цьому, факт ухилення від суду буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з'являється на виклики суду без поважних причин та умисно створює видимість наявності об'єктивних причин неможливості такої явки (як то не своєчасне отримання повісток про виклик, ігнорування отримання повісток у поштовому відділенні тощо).
На даний час, достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 залишив територію України, перетнувши державний кордон через пункт пропуску «Могилів-Подільський» 02.03.2022 року та до цього часу, на територію України не повертався (відповідь начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/4233-26-Вих від 21.01.2026 року ОСОБА_9 ).
ОСОБА_7 має статус обвинуваченого в даному кримінальному провадженні та обізнаний про розгляд кримінального провадження Дніпровським районним судом м. Києва та, відповідно, про свій обов'язок прибувати за викликами до суду для участі в судових засіданнях.
Суд зауважує, що попри запроваджений в Україні правовий режим воєнного стану, Дніпровським районним судом м. Києва продовжується здійснення правосуддя, його місцезнаходження або територіальна підсудність не змінювались, тому враховуючи обізнаність обвинуваченого ОСОБА_7 про кримінальне переслідування його в Україні, а також, беручи до уваги його виїзд за межі України без повідомлення компетентних органів про місце його перебування, колегія суддів розцінює дії обвинуваченого як такі, що спрямовані на свідоме переховування та ухилення від явки до суду. Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про відмову обвинуваченого ОСОБА_7 від права бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом).
Положення ст. 42 КПК України передбачають, що підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а вразі неможливості прибути за викликом у призначений строк-заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, органом, що здійснює повноваження щодо оголошення особи в міжнародний розшук, є Генеральний секретаріат Інтерполу.
Згідно із ст. 335 КПК України, розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. При цьому поняття «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст. 139, 297-1, 297-4, 323 КПК України).
Очевидним є те, що встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Розшук може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. У свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Розшук особи в Україні та міжнародний розшук особи відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук так і суб'єктами, які його здійснюють.
Прийняття судом ухвали про оголошення особи у розшук, шляхом задіяння міжнародного співробітництва є єдиним способом реалізації та виконання цього рішення суду та встановлення точного місцезнаходження обвинуваченого за кордоном.
Враховуючи те, що обвинувачений ухиляється від явки в суд та наразі перебуває за межами України, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_7 у міжнародний розшук підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що у разі оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення у міжнародний розшук.
Додатковою умовою для такого висновку є наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Вказана стаття визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Окремо колегія суддів звертає увагу, що при обранні запобіжного заходу судом не перевіряється висунуте обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувачення на предмет обґрунтованості.
Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачений виїхав за межі України.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 виїхав та наразі перебуває у іншій державі та відомості про в'їзд на територію України на теперішній час відсутні.
У своєму клопотанні прокурор вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, про ймовірність переховування його від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій.
На думку колегії суддів, ризики переховування обвинуваченого від суду є реальними та зумовлюють необхідність дії запобіжного заходу. Зокрема, ризик переховування від суду є реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Про реалізацію цього ризику свідчить те, що ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні, виїхав до іншої держави та на теперішній час на територію України не повертався. Крім того, судом прийнято рішення про оголошення його в міжнародний розшук.
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого від суду. Крім того, колегія суддів вважає наявними ризики можливого незаконного впливу обвинуваченого на свідків, потерпілого та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання обвинуваченого питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК).
З урахування вищезазначеного, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 виїхав за межі території України, прийнято рішення про оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що відносно останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
У зв'язку з оголошенням обвинуваченого ОСОБА_7 в міжнародний розшук, судове провадження відносно нього необхідно зупинити до його розшуку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 176-177, 183-184, 191, ч. 6 ст. 193, 194, 197, 335, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора - задовольнити
Оголосити в міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменії, громадянина Республіки Азербайджан, із середньою освітою, одруженого, маючого дітей, не працюючого, останні відомі місця проживання: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Республіки Вірменії, громадянину Республіки Азербайджан, із середньою освітою, одруженому, маючому дітей, не працюючому, останні відомі місця проживання: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця розгляду кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 зупинити до його розшуку.
Міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_7 доручити органам поліції.
Контроль за організацією виконання ухвали суду про міжнародний розшук покласти на прокурорів (процесуального керівника) Дніпровської окружної прокуратури міста Києва.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів. У решті ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3