Номер провадження 2/754/2878/26
Справа №754/16363/25
Іменем України
11 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т. А.,
за участю секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,
представника позивачки Ріпи С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» про визнання трудових відносин припиненими, -
Позивачка в особі свого представника - адвоката Ріпи С. І. звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» про визнання трудових відносин припиненими. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 шляхом укладання безстрокового трудового договору на підставі наказу № 4-К від 31.03.2021 року була прийнята та працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ». Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 684/2021 на ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» накладені санкції, що фактично обумовило припинення господарської діяльності відповідача. На даний час відповідач не здійснює жодної господарської діяльності. Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі - ЄДР) повноваження директора ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» припинені на підставі рішення Господарського суду міста Києва по справі 910/2169/24 від 11.07.2024. Інший виконавчий орган відповідача згідно даних ЄДР не призначено. 03 вересня 2025 року, керуючись правом наданим ст. 38 Кодексу законів про працю України, позивач подала на адресу відповідача заяву про звільнення з посади головного бухгалтера за власним бажанням. Заява про звільнення була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, проте згідно роздруківки трекінгу поштового відправлення № 0314200143900 від 03.09.2025 року відправлення було повернуто відправнику у зв'язку з неможливістю його вручення. Таким чином, трудові відносини позивача з відповідачем досі не припинені. Позивач продовжує рахуватись працівником ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ», незважаючи на те, що фактично такі трудові відносини з відповідачем припинились ще у березні 2022 року. Не отримання відповідачем кореспонденції та, як наслідок, не розгляд заяви позивача про звільнення порушують трудові права позивача, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд. Станом на дату звернення з позовом до суду учасниками Товариства - ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» не вживались будь-які заходи спрямовані на правове урегулювання відносин з Позивачем в рамках діючого законодавства України: видання наказу про звільнення, подача відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру застрахованих осіб, що обумовило порушення трудових прав та інтересів останнього та необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.
Згідно ухвали судді від 08.10.2025 позовну заяву було залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків позову.
17.10.2025 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2025 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлені судом належним чином, шляхом розміщення інформації про виклик на вебпорталі «Судова влада України».
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що Наказом № 4-К від 31.03.2021 року, ОСОБА_1 була прийнята та працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 684/2021 на ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» накладені санкції, що фактично обумовило припинення господарської діяльності відповідача.
Як вбачається з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, повноваження директора ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» припинені на підставі рішення Господарського суду міста Києва по справі 910/2169/24 від 11.07.2024 року.
03 вересня 2025 року, засобами поштового зв'язку позивачка подала на адресу відповідача заяву про звільнення з посади головного бухгалтера за власним бажанням.
Згідно із даними трекінгу № 0314200143900 від 03.09.2025 року поштового оператора «Укрпошта», відправлення було повернуто відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Таким чином, трудові відносини між сторонами досі не припинені. Позивачка продовжує рахуватись працівником ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ», незважаючи на те, що фактично такі трудові відносини з відповідачем припинились ще у березні 2022 року.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення права позивачки на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першою статті 36 КЗпП України.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи порушення права позивачки на припинення трудових відносин, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.
Відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред'явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» з 29.09.2025 у зв'язку зі звільненням позивачки з займаної посади головного бухгалтера за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", відтак відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 76-81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 21, 22, 36, 38 КЗпП України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» припиненими з 29.09.2025 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з займаної посади головного бухгалтера за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ» на користьдержави судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІАХОЛДИНГ НОВИНИ», ЄДРПОУ 44090465, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.04.2026.
Суддя: Т. А. Зотько