ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5832/26
провадження № 3/753/2053/26
"25" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей: 2014 р.н. та 2017 р.н. (інвалід дитинства), працюючої на посаді юрисконсульта ТОВ «КОНАКА ФАРМ», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (протокол № 365),
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних управління правового забезпечення Головного управління ДПС у м. Києві, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 17.04.2023 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 29.04.2025 о 14 год. 52 хв., несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В суді прокурор А. Бабінська підтримала протокол та просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.
ОСОБА_1 в суді вину визнала. Зазначила, що ознайомлена з вимогами, заборонами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Зазначила, що через власну необережність та неуважність вона несвоєчасно подала відповідну декларацію. Просила врахувати, що на час звільнення декларування було призупинено у зв'язку із воєнним станом. Разом з тим, причин, які можна було б віднести до поважних за несвоєчасне подання нею декларацій, не було. У вчиненому щиро каялась.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , інформацією із публічної частини ЄДР декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, послідовністю дій користувача; декларацією ОСОБА_2 ; матеріалами, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань НП України.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, встановлених санкцією частини статті.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя