Справа № 752/4816/26
Провадження по справі № 1-кс/752/2135/26
іменем України
"20" березня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025 за ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 369-2 КК України,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - ОСОБА_4 ,
встановив:
11 березня 2026 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025, яке 10.03.2026 вилучено під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучені в ході обшуку документи та майно визнані речовим доказом, оскільки вони містять відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на документи та майно, про які зазначено у клопотанні, з метою їх збереження як речових доказів, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ними.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку електронні носії інформації відповідають критеріям речових доказів відповідно до ст.98 КПК України. Слідчий не мав можливості здійснити вилучення інформації з об'єктів електронного збереження під час обшуку. На даний час вилучення всієї інформації, у тому числі і файлів, які могли бути видалені з електронних носіїв, не завершено. Постановами слідчого від 18.03.2026 призначено судові комп'ютерно-технічні експертизи з метою виявлення та вилучення інформації, яка міститься на вилучених мобільних телефонах та ноутбуках. На даний час орган досудового розслідування вживає заходи для дослідження вилученого майна, з метою виявлення інформації, яка у них міститься, яка може бути використана, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вказував, що слідство також має підстави вважати, що до злочинної діяльності ОСОБА_6 була причетна його дружина ОСОБА_5 . Під час обшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали дії, які були направлені на перешкоджання слідчій дій, зокрема ОСОБА_6 був пошкоджений планшет. Також звертав увагу, що обшук було проведено у присутності представників Ради адвокатів Одеської області ОСОБА_7 .
Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що обшук був проведений у порушення вимог КПК України, оскільки слідчим суддею не надавався дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації. Також представник зазначив, що на вилучених носіях інформації, можуть міститися відомості, що становлять адвокатську таємницю, оскільки ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність. У постанові слідчого про визнання речовими доказами від 10.03.2026, не зазначено, яким саме критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, відповідають вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 майно та документи. Таких критеріїв, на його думку, не наведено й прокурором у клопотанні про арешт майна. Вважає, що вилучені документи та майно не відповідають ознакам ст. 98 КПК України, а тому не можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, підстави для накладення арешту на вилучені документи та майно, на думку представника власника майна, відсутні. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
ОСОБА_5 на виклик слідчого судді не з'явилася. Причини неявки не повідомила. Її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025 за ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, з вересня 2025р., переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою групою осіб, займалися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов'язаних громадян України неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою незаконного уникнення військовозобов'язаними призову на військову службу.
Зокрема ОСОБА_6 , 12.09.2025, перебуваючи в приміщенні кафе «Veterano coffee», що розташоване в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 повідомив останній про наявність у нього зв'язківки за грошову винагороду вирішити питання про уникнення мобілізації ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до правоохоронних органів та у подальшому діяли під їхнім контролем.
16.10.2025 о 19 годині ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у телефонному режимі висунув ОСОБА_8 вимогу про надання йому 6000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме впливу на уповноважених службових осіб відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та певних документів щодо ОСОБА_9 .
Того ж дня, 16.10.2025 о 21 під час зустрічі, яка відбулася в кафе «Євразія», що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Берестейський 84-В, ОСОБА_6 також повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання йому раніше визначеної суми, яку слід передати не пізніше 17.10.2025 його знайомому ОСОБА_10
17.10.2025, ОСОБА_10 , який також діяв під контролем правоохоронних органів, перебуваючи на підземній парковці торгового центру «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 11-А, передав ОСОБА_6 , неправомірну вигоду в розмірі 6000 доларів США, за здійснення ним впливу на уповноважених службових осіб відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення відповідних питань щодо військовозобов'язаного ОСОБА_9 .
У період з 20.10.2025 по 08.02.2026 ОСОБА_8 мала телефоні розмови через інтернет-месенджер «WhatsApp» із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з приводу працевлаштування ОСОБА_9 до одного з суб'єктів господарювання, яке відноситься до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, з метою подальшого бронювання останнього під час мобілізації.
08.02.2026 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_8 отримала повідомлення від ОСОБА_6 , який повідомив, що вони вирішили питання з ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 вже заброньований.
15.02.2026 о 18 годині невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , у інтернет-месенджері «WhatsApp» надіслала ОСОБА_8 повідомлення з вимогою сплатити грошові кошти: 36 000 гривень - що є податками за період з листопада 2025 року по січень 2026 року та 40 000 грн. за лютий 2026 за працевлаштування ОСОБА_9 до одного з суб'єктів господарювання, який відноситься до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, що дало змогу останньому незаконно уникнути призову на військову службу під час мобілізації, та вказала банківську картку - № НОМЕР_1 , куди слід перерахували грошові кошти.
Діючи під наглядом правоохоронних органів ОСОБА_8 20.02.2026 о 13 годині 56 хвилин виконала вимогу невстановленої досудовим розслідуванням особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_6 , та перерахувала грошові кошти у вказаній сумі на банківську карту, яка належить ОСОБА_6 .
За вказаних обставин ОСОБА_6 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
10 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлена ймовірна причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення та 10 березня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2026 проведено обшук за місцем проживання за місцем її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено мобільні телефони, ноутбуки, планшет, документи, детальний опис та перелік яких, зазначений у протоколі обшуку.
Враховуючи, що ОСОБА_5 має статус адвоката, обшук проведено у присутності представників Ради адвокатів Одеської області ОСОБА_7 .
Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП м. Києві ОСОБА_11 від 10.03.2026 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025.
Прокурор вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження, як речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання в частині накладенні арешту на документи та електронні носії інформації (ноутбук «Victus», с/н 5CD3443BT; планшет у корпусі синього кольору; мобільний телефон «Iphone 16 ProMax»;
MacBook модель А2337, серія FVFG2DMQGLC), слідчий суддя вважає доведеним, що вони є такими, що відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини сприяння військовозобов'язаним особам призовного віку в ухиленні від мобілізації шляхом працевлаштування до ТОВ «Банк Технологій «ЦЕЛЕБРА» та інших підприємств з метою бронювання від призову на військову службу під час мобілізації за грошову винагороду, а також здійснення незаконного впливу на прийняття рішення службовим особам відповідних ТЦК та СП з метою постановки на облік, бронювання, зняття з розшуку за грошову винагороду.
Надаючи оцінку доводам представника власника майна про те, що вилучення електронних носіїв інформації та накладення арешту на них може призвести до порушення адвокатської таємниці, слідчий суддя зазначає наступне.
З даних витягу Єдиного реєстру адвокатів України встановлено, що ОСОБА_5 має статус адвоката на підставі свідоцтва № 002923, виданого 21.12.2016 Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 53 від 21.12.2016, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, Приморський район, просп. Лесі Українки, 12, літ. А, оф.1102.
Слідчий суддя вважає, що наявність в особи статусу адвоката дійсно вимагає від органу досудового розслідування проведення розслідування із дотриманням гарантій адвокатської діяльності.
У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зазначалося про необхідність особливого контролю при проведенні обшуку адвокатів для забезпечення гарантій адвокатської діяльності. Водночас, у випадку перевірки обставин особистої причетності адвоката до розслідуваних злочинів та дотримання процесуальних гарантій адвоката дозволяється обшук та вилучення речей та документів в адвоката.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 був присутній представник Ради адвокатів Одеської області, який забезпечував дотримання прав ОСОБА_5 , яка має статус адвоката, та недопущенням порушення адвокатської таємниці. Проведення такого обшуку було викликано перевіркою особистої причетності ОСОБА_5 до розслідуваного у цьому кримінальному провадженні злочину, оскільки за наявними у органу досудового розслідування даними остання була однією з тих, хто сприяв зняттю ОСОБА_9 з розшуку у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також у фіктивному працевлаштуванні до ТОВ «Банк технологій «Целебра» з метою ухилення від мобілізації.
В ухвалі слідчого судді від 26.02.2026 надано дозвіл на виявлення на електронних носіях інформації лише тієї інформації, яка містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за виключенням тієї інформації, яка може становити адвокатську таємницю.
При вирішенні питання про законність вилучення пристроїв, слідчий суддя враховує обставини вказаного кримінального провадження, відомості про використання технічних пристроїв при спілкуванні між ймовірними співучасниками злочину, зокрема використання додатків для миттєвого обміну повідомленнями, спілкування в таких додатках, наявність на пристроях систем логічного захисту, а також той, факт, що під час проведення обшуку власники електронних носіїв інформації (мобільних телефонів, ноутбуків, планшетів) не надали слідчому доступ до інформація, яка може міститися у виявлених пристроях, а тому їх вилучення було обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що сам по собі статус адвоката не може свідчити про поширення гарантій адвокатської таємниці на все майно, яке перебуває у власності чи користування такої особи.
Враховуючи неможливість пересвідчитися у тому чи наявна охоронювана законом таємниця на виявлених пристроях, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити на важливості дотримання гарантій адвокатської таємниці при огляді та подальшому дослідженні вмісту мобільного телефону, планшету та ноутбуків, шляхом якомога швидшого їх огляду, відмежовування відомостей, які мають значення для кримінального провадження, від інформації, що може містити адвокатську таємницю. У випадку виявлення такої інформації та її копіювання, орган досудового розслідування має видалити вказані відомості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що у даному випадку не доведено, що було порушено гарантії адвокатської таємниці. Не наведено обстави, які б давали підстави вважати, що орган досудового розслідування вчинив дії, які б порушували права адвоката ОСОБА_5 , а подальше утримання вилучених електронних пристроїв обумовлене необхідністю проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз, призначених постановами слідчого від 18.03.2026
Враховуючи, що вилучені за наслідками обшуку електронні носії інформації, можуть бути використані, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність їх дослідження, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, а також суспільну небезпеку кримінального правопорушення, обставини його вчинення, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна стосовно вилучених в ході обшуку ноутбуку «Victus», с/н 5CD3443BT; планшету у корпусі синього кольору; мобільного телефону «Iphone 16 ProMax»; MacBook модель А2337, серія FVFG2DMQGLC, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ними. Накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що завдання, які наразі стоять перед органом досудового розслідування, а саме щодо розкриття злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, переважають над приватним інтересом власників майна.
При цьому застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного їй майна, а лише тимчасово обмежує у праві користування та розпорядження ним.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказ у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
На даному етапі досудового розслідування, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна, а представником власника майна не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання про у частині накладення арешту на ноутбук «Victus», с/н 5CD3443BT; планшет у корпусі синього кольору; мобільний телефон «Iphone 16 ProMax»; MacBook модель А2337, серія FVFG2DMQGLC, 2 аркуші формату А-4 з рукописним текстом, є обґрунтованими. Арешт на визначене у клопотанні майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Надаючи оцінку вимогам прокурора про накладення арешту на мобільні телефону «Redmi», «Samsung», «Assistant», «Nokia», «Ergo», слідчий суддя приходить до наступного. Так, у клопотанні прокурор просить накласти арешт на вищевказані мобільні телефони, посилаючись на те, що вказані речі та майно відповідає ознакам речових доказів згідно із ст. 98 КПК України. між тим під час розгляду даного клопотання прокурор не довів, що яким саме ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України вони відповідають, яке конкретно значення мають для кримінального провадження, та як саме вони будуть використані під час досудового розслідування. Крім того при визнанні вказаних електронних носіїв речовими доказами слідчий вказав, що мобільні телефони перебувають у не функціональному стані. Відповідних критеріїв не наведено й прокурором як у клопотанні про арешт майна, так і у судовому засіданні під час його розгляду.
Слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання цій в частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025, яке виявлено та вилучено під час обшуку, проведеного 10.03.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук «Victus», с/н 5CD3443BT;
- планшет у корпусі синього кольору (без ідентифікаційних ознак);
- мобільний телефон «Iphone 16 ProMax»;
- MacBook модель А2337, серія FVFG2DMQGLC;
- 2 аркуші формату А-4 з рукописним текстом.
У задоволенні інших вимог клопотання прокурору відмовити
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1