Провадження № 22-ц/803/4876/26 Справа № 210/1348/25 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
07 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 210/1348/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2026 року, яка постановлена суддею Сільченком В.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В березні 2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі Служби по справам дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька.
Рішенням Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 26 листопада 2025 року позов задоволено частково, надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання їх матері, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 13 березня 2025 року до досягнення дітьми повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як дружини з якою проживають діти, у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 13 березня 2025 року і до досягнення дітьми трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14 січня 2026 року від представника позивача, адвоката Повалій О.В., до суду першої інснації надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що під час звернення до суду з позовною заявою від імені та в інтересах ОСОБА_1 було зазначено про те, що вона очікує понести судові витрати, їх орієнтовний розмір та про намір їх стягнення з відповідача, ОСОБА_2 .
Рішення суду по цивільній справі № 210/1348/25 було ухвалено 26 листопада 2025 року, однак представник позивача копію рішення суду отримала тільки 08 січня 2026 року у приміщенні суду, судове засідання з ухвалення рішення відбувалося без її участі. У зв'язку із зазначеним, представник позивача просить суд поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2026 року поновлено представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Повалій О.В. строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Повалій О.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 210/1348/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі Служби по справам дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу по справі № 210/1348/25 від 23 січня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Під час звернення до суду з позовною заявою від імені та в інтересах ОСОБА_1 було зазначено про те, що вона очікує понести судові витрати, їх орієнтовний розмір та про намір їх стягнення з відповідача, ОСОБА_2 . Безпосередньо у заяві про ухвалення додаткового рішення було зазначено про те, що станом на день подання даної заяви всього надано правничої допомоги на стадії підготовки до подання до суду та на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції на суму 21 000 грн.
Апелянт зазначає, що сума понесених ОСОБА_1 судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, обраховувалась виходячи з наступного.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 уклала Договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) та підписала Додаток №1 до нього, у якому сторони погодили вартість послуг, що надаються (копія договору додається). Відповідно до умов вищезазначеного Договору, АО «Фаворит» зобов'язалось надавати ОСОБА_1 правничу допомогу, а вона, у свою чергу, зобов'язалась оплачувати її на умовах, визначених договором.
У Додатку № 1 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від «25» лютого 2025 року сторони погодили договірну вартість правничої допомоги щодо представництва інтересів в суді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька.
Згідно з Актом №1 приймання - передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу на підставі Додатку № 1 до Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від «25» лютого 2025 року, АО «Фаворит» були виконані наступні види послуг: Консультація з питання стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, тримання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 1 000 грн; підготовка та подання до суду позовної заяви від імені та в інтересах Клієнта про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 4 000 грн; представництво інтересів Клієнта в 4 (чотири) судових засіданнях у суді першої інстанції під час розгляду цивільної справи № 210/1348/25 з розрахунку 1 засідання - 1 500 грн на суму 6 000 грн, гонорар успіху у разі задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 10 000 грн. Таким чином, всього надано правничої допомоги на стадії підготовки до подання до суду та на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції на суму 21 000 грн.
Суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Стороною позивача у позовній заяві було вказано орієнтовний розмір судових витрат і заявлено вимогу про їх стягнення з відповідача, відповідні підтверджуючі документи були подані суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, строк на подання заяви було поновлено, проте суд не надав поданим доказам належної оцінки та формально послався на мотиви, викладені у рішенні суду від 26 листопада 2025 року про відсутність доказів понесених витрат. Тобто, обставини, на які посилалась сторона позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення, судом не розглядались.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мотуза О.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з частинами 3-5 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У пункті 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункті 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21 викладений висновок про те, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 620/2936/20).
Як слідує з матеріалів справи, 14 січня 2026 року від представника позивача -адвоката Повалій О.В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн.
Поновлюючи строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Аргументи наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Повалій О.В. щодо обставин, за яких пропущено строк звернення є обґрунтованими, тому заява про поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача в частині ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання витрат на правничу допомогу було вирішено у основному рішенні суду від 26 листопада 2025 року.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька, позивач в позовній заяві зазначила, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 18 000 грн.
Рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі Служби по справам дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька було ухвалено 26 листопада 2025 року за відсутності сторін у справі.
Враховуючи, що позивачем, з дотриманням частини 1 статті 134 ЦПК України, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції (а.с.4) та разом з заявою про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано суду першої інстанції докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, колегія апеляційного суду вважає, що порядок встановлений частиною 1 статті 134 та частиною 8 статті 141 ЦПК України, - дотриманий.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи судом першої інстанції у розмірі 21 000 грн представником позивача надано: Договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) та Додаток №1 до нього, у якому сторони погодили вартість послуг, що надаються (копія договору додається). Відповідно до умов вищезазначеного Договору, АО «Фаворит» зобов'язалось надавати ОСОБА_1 правничу допомогу, а вона, у свою чергу, зобов'язалась оплачувати її на умовах, визначених договором.
У Додатку № 1 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від «25» лютого 2025 року сторони погодили договірну вартість правничої допомоги щодо представництва інтересів в суді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька.
Згідно з Актом №1 приймання - передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу на підставі Додатку № 1 до Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від «25» лютого 2025 року, АО «Фаворит» були виконані наступні види послуг: Консультація з питання стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, тримання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 1 000 грн; підготовка та подання до суду позовної заяви від імені та в інтересах Клієнта про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 4 000 грн; представництво інтересів Клієнта в 4 (чотири) судових засіданнях у суді першої інстанції під час розгляду цивільної справи № 210/1348/25 з розрахунку 1 засідання - 1 500 грн на суму 6 000 грн, гонорар успіху у разі задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька - 10 000 грн. Таким чином, всього надано правничої допомоги на стадії підготовки до подання до суду та на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції на суму 21 000 грн.
Надані представником позивача докази є належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані відповідачем.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача колегія суддів виходить з наступного.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Отже, при зверненні за відшкодування необхідно враховувати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивачки, обсягу та складності наданих представником позивача послуг з професійної правничої допомоги протягом розгляду справи судом першої інстанції, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді першої інсанції розмірі 10 000 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2026 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій О.В., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 210/1348/25 з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій О.В., про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, - задовольнити частково.
Ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2026 року скасувати в частині відмови в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Повалій Олени Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 210/1348/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі Служби по справам дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Повалій Олени Василівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: