(заочне)
Провадження № 2/510/634/26
Справа № 510/1731/25
06 квітня 2026 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» уклали договір надання грошових коштів у позику № 3026410224 від 13 лютого 2024 року.
Перед укладенням договору ОСОБА_1 ознайомилась з його умовами, правилами надання грошових коштів у позику, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.
У відповідності до платежу від 13 лютого 2024 року транзакція № 1364532016, на платіжну картку відповідача переховано грошові кошти в розмірі 4000 грн. на виконання умов договору надання грошових коштів у позику № 3026410224 від 13 лютого 2024 року.
Таким чином, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання перед відповідачем виконало у повному обсязі.
Однак, внаслідок неналежного виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором у неї виникла кредитна заборгованість в розмірі 32360 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами - 28360 грн.
Оскільки заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась належним чином, про причини неявки не повідомила. Правом на подання відзиву не скористалась.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
13 лютого 2024 року сторони в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» дійшли згоди про укладення договору надання грошових коштів у позику № 3026410224.
До укладення договору, відповідач ознайомилась з його умовами, правилами надання грошових коштів у позику, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.
Підписавши договір, відповідач посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання грошових коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернулась за отриманням грошових коштів (позики) до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, що визначено ч. 1 ст. 638 ЦК України.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Таким чином, 13 лютого 2024 року між сторонами був укладений договір надання грошових коштів у позику № 3026410224.
У відповідності до умов договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало ОСОБА_1 позику в розмірі 4000 грн. (п. 1.1. Договору), строком позики (дії договору) - 30 днів (п. 1.2. Договору), з кінцевою датою повернення позики - 14 березня 2024 року (п. 1.3.2. Договору).
Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ “ІННОВА ФІНАНС» - 1,99% на день (726.35% річних) (п. 1.1.4. Договору). Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,5% на день (912,5% річних) (п. 1.1.5. Договору).
У відповідності до платежу від 13 лютого 2024 року транзакція № 1364532016, на платіжну картку відповідача переховано грошові кошти в розмірі 4000 грн. на виконання умов договору надання грошових коштів у позику № 3026410224 від 13 лютого 2024 року.
Позивач на виконання умов договору та відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, надав грошові кошти (кредит) відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач в свою чергу зобов'язалась повернути грошові кошти (позику) та сплатити проценти.
Так, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» належним чином виконало свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 .
Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, у останньої за розрахунком позивача наявна заборгованість в розмірі 32360 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами - 28360 грн.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Надання позивачем грошових коштів відповідачу підтверджується інформацією про перерахування коштів у сумі 4000 грн. від 27 червня 2024 року за транзакцією № 2481667921, а також випискою АТ КБ «ПриватБанк» за картковим рахунком відповідача, станом на 13 лютого 2024 року.
Разом із тим, розділом 4 Договору передбачені умови пролонгації строку позики.
Пунктом 4.6 Договору передбачено, що після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контакту при реєстрації на сайті та/або в особистому кабінеті та/або смс повідомленням, Товариство направляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію, що містить інформацію щодо: нового строку Позики, кінцевої дати строку Позики, розміру заборгованості до моменту повернення позичальником.
Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора, через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди (додаткового договору), що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника (п. 4.9 Договору).
Будь-які повідомлення, інформація, комунікація між Сторонами є невід'ємною частиною Договору (п. 4.11 Договору).
Доказів пролонгації строку позики за договором надання грошових коштів у позику № 3026410224 від 13 лютого 2024 року матеріали справи не містять.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, що передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Так, оскільки умов пролонгації строку позики доведено не було, заборгованість за процентами за користування позикою складає 2388 грн., що визначено п. 1.4.2.2. Договору.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними, незважаючи навіть на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування, чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості з тіла кредиту - 4000 грн. та процентів нарахованих за строк дії договору - 2388 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача при подачі позову до суду сплачений судовий збір у належному розмірі 2422 грн. 40 коп., згідно платіжної інструкції № 170 від 12 серпня 2025 року.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 460 грн. 25 коп. (2422,40 * (6388 - сума задоволених позовних вимог / 32360 - заявлена сума позову = 0,19%)) = 460,25).
Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3026410224 від 13 лютого 2024 року у розмірі 6 388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) 460 (чотириста шістдесят) грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова