Справа №522/20010/25-Е
Провадження №2/522/1177/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
4 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 100 016,82 гривень та здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
30 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову.
13 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому заявник, зокрема, просить перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з огляду на зміст отриманих доказів та необхідність особистого з'ясування обставин справи через безпосереднє заслуховування сторін, витребування доказів тощо.
У клопотанні заявник також просить витребувати у відповідачки для огляду у судовому засіданні оригінали наступних доказів:
- протокол загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» від 18.12.2020 року №18/12/2020 з додатками;
- протокол загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» від 18.02.2017 року №1/2017.
Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року вказане клопотання - задоволено, здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 08 грудня 2025 року. Задоволено клопотання про витребування доказів.
05 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
05 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 25 листопада 2025 року.
У підготовче засідання, призначене на 09 грудня 2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи, підготовче засідання по справі відкладено на 17 грудня 2025 року.
16 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшло заперечення на клопотання від 13 листопада 2025 року.
17 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання, призначене на 17 грудня 2025 року з'явилася відповідачка та її представник. Інші учасники справи у судове засідання - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовчий розгляд справи на 23 лютого 2025 року.
23 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича надійшли додаткові пояснення.
23 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича про відкладення розгляду справи.
23 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій заявниця просила провести підготовче засідання за її відсутності та закрити підготовче засідання по справі. Проти відкладення розгляду справи - заперечувала.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи - відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 11 березня 2026 року.
04 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення.
11 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича надійшла заява про розгляд справи без участі.
У судове засідання, призначене на 11 березня 2026 року з'явилася відповідачка та її представник. Інші учасники справи у судове засідання - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде складено та підписано 19 березня 2026 року.
У зв'язку із перебуванням головуючої - судді Косіциної В.В. на лікарняному у період з 16 березня 2026 року по 20 березня 2026 року, а також у зв'язку із перебуванням головуючої - судді Косіциної В.В. у щорічній відпустці у період з 23 березня 2026 року по 03 квітня 2026 року, проголошення судового рішення було відкладено на 06 квітня 2026 року.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією статуту.
У п.2.1. Статуту визначено, що метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання ЖКП, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Вказана обставина не заперечується відповідачкою.
Задля виконання завдань та функцій, передбачених статутом, ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» уклало наступні договори:
- договір на постачання за регульованим тарифом для суб'єктів господарювання, що надають послуги населенню за опалення та гарячого водопостачання від 01.07.2015 року №008899 (8) - ТН, що укладений з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», за яким постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбаченому договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором;
- договір про надання послуг по технічному сервісному обслуговуванні від 01.08.2016 року №17а/16, укладений з ТОВ «СЕРВІС УЮТ», за яким виконавець прийняв на зобов'язання по технічному сервісному обслуговуванні обладнання котельні та системи газопостачання, а замовник зобов'язався оплатити роботу виконавця згідно вимог договору;
- договір на технічне обслуговування комерційного вузла обліку газу від 01.02.2019 року №23ТО, що укладений з ТОВ «ЕНЕРГОПРОФІ», за яким замовник зобов'язався здійснювати технічне обслуговування комерційного вузла обліку газу;
- договір про надання послуг з технічного обслуговування обладнання по індивідуальній калькуляції від 01.02.2019 року №01/02, що укладений з ТОВ «7 МІКРАС», за яким виконавець зобов'язався організувати й виконувати роботи по технічному обслуговуванні ліфтів;
- договір про надання послуг на охорону об'єкта від 07.06.2020 року, укладеного з Приватним підприємством Агентством безпеки «Сапсан С.В.» за яким замовник зобов'язався надавати, а виконавець прийняв під охорону територію житлового комплексу ОСББ «ДОВЖЕНКА 2»;
- договір про надання бухгалтерських послуг від 01.07.2020 року №D07/2020, що укладений з ФОП ОСОБА_2 , за яким виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовникові відповідно до його завдання послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві замовника за плату;
- договір про надання послуг садівника від 05.08.2020 року, що укладений з ФОП ОСОБА_3 , за яким виконавець взяв на себе зобов'язання з надання послуг з комплексного догляду за зеленими насадженням та газоном, що знаходиться на прибудинковій території замовника на момент укладання договору;
- договір про надання правничої допомоги від 17.03.2021 року, що укладений з адвокатом Поповим Максимом Миколайовичем, за яким адвокат зобов'язався надавати клієнту професійну правничу допомогу, направлену на реалізацію і захист прав та законних інтересів клієнта;
- договір про надання послуг від 01.10.2021 року №0110, що укладений з ФОП ОСОБА_4 , за яким сторони погодили встановлення додаткової арматури ГВП та реконструкція банку накопичувача СО;
- договір про надання бухгалтерських послуг від 01.09.2020 року №D09/2020, що укладений з ФОП ОСОБА_2 , за яким виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати замовникові відповідно до його завдання послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві замовника за плату;
- договір про постачання електричної енергії від 30.01.2018 року №7362 с/с 65, що укладений з ПАТ «ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», за яким постачальник електричної енергії зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 61 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договору;
- договір про надання послуг з водопостачання та централізованого водовідведення від 06.12.2013 року №529/1, укладеного з ТОВ «ІНФОКС», за яким виконавець зобов'язався своєчасно надавати спожиту послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених договором;
- договір постачання природного газу 26.11.2020 року №20/21-3097-ТЕ-23, укладеного з АТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», за яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплати на умовах цього договору;
- договір постачання природного газу від 17.01.2022 року №3552-НГТ-23, укладеного з ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», за яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплати на умовах цього договору;
- договір постачання природного газу від 30.06.2022 року №1074-ГВП-23, укладеного з ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», за яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплати на умовах цього договору;
- договір постачання природного газу від 13.09.2022 року №1374-ПСО-23, укладеного з ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», за яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплати на умовах цього договору;
- договір на технічне обслуговування ліфтів від 01.11.2022 року №206, що укладений з ПП «ЮЖЕНЕРГОАВТОМАТИКА», за яким виконавець взяв на себе зобов'язання по технічному обслуговуванні ШПР, автоматики безпеки котлів та технічного контролю роботи вимірювального комплексну «ФЛОУТЕК-ТМ» за допомогою модемного зв'язку і формування звітів.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні.
До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , де, зокрема, розташовано майно ОСОБА_1 , тоді як остання належним чином не виконує свої обов'язки, які є похідними від належних їй, як абсолютному володарю майна, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном, не вносячи плати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно витягу з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» від 18.12.2020 року №18.12.2020, було прийнято наступні рішення:
- до моменту встановлення спільного вузла обліку (лічильника теплової енергії) на виході з теплогенеруючої установки (дахової котельні) розрахунок розмірів щомісячних внесків співвласників за опалення в опалювальному періоді 2020-2021 здійснювати пропорційно загальній площі квартири або нежитлових приміщень, що перебувають у власності по відношенні до загального обсягу спожитого природного газу;
- встановлено, що у разі не набрання на загальних зборах необхідної кількості голосів або непроведення загальних зборів, для встановлення розміру внесків співвласників, розрахунок проводиться по фактичним витратам відповідно до ст.20 Закону України, а саме, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирного будинку, встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Позивачем надано копію витягу з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» від 22.09.2022 року, зі змісту якого вбачається, що на зборах було прийнято наступні рішення:
- визначено розмір внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у наступному розмірі: для власників житлових приміщень, які знаходяться на 1 поверсі - 7,62 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників житлових приміщень, які знаходяться на інших поверхах окрім першого - 8,43 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників нежитлових приміщень, які використовуються як складські приміщення (комори) - 9,14 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно;
- встановлено, що видатки ОСББ на ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території оплачуються співвласниками будинку окремо;
- встановлено внесок на охорону багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 3,14 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно;
- встановлено внесок співвласників на утримання дахової котельні у розмірі 3,14 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно.
Зі змісту витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» від 15.12.2023 року №3-23 вбачається, що на зборах було прийнято наступні рішення:
- затвердити штатний розклад на 2024 рік та кошторис на 2024 рік у редакції, що запропонована Правлінням ОСББ «Довженка 2» з визначеним до сплати розміром внеску співвласників у розмірі: для власників житлових приміщень, які знаходяться на 1 поверсі - 8,20 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників житлових приміщень, які знаходяться на інших поверхах окрім першого - 9,30 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників нежитлових приміщень, які використовуються як складські приміщення (комори) - 9,85 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно. Встановлено, що співвласники зобов'язані сплачувати визначений розмір внеску не пізніше 15 числа місяця, що йде за розрахунковим;
- встановлено внесок на охорону багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 3,26 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно;
- встановлено внесок співвласників на утримання дахової котельні у розмірі 4,11 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно;
- створено резервний фонд ОСББ та визначено розмір внеску до резервного фонду у розмірі 1,00 гривень за 1 кв.м.;
- затверджено запропоновані правлінням першочергові заходи з ремонту дахової котельні на загальну суму 70 000,00 гривень та розподілити вартість вказаних послуг між співвласниками пропорційно до площі (об'єму) квартири або нежитлового приміщення;
- доручено правлінню обрати постачальника та здійснити закупівлю послуг з ремонту водяних насосів та автоматики на загальну суму 77 600,00 гривень та розподілити вартість вказаних послуг між співвласниками пропорційно до площі (об'єму) квартири або нежитлового приміщення.
У відповідності до витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» від 17.06.2024 року, на зборах були прийняті наступні рішення:
- у зв'язку з підняттям фіксованих цін на електричну енергію розмір внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території з 01 червня 2024 року встановлено у розмірі: для власників житлових приміщень, які знаходяться на 1 поверсі - 8,94 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників житлових приміщень, які знаходяться на інших поверхах окрім першого - 10,52 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно; для власників нежитлових приміщень, які використовуються як складські приміщення (комори) - 10,73 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно. Встановлено, що співвласники зобов'язані сплачувати визначений розмір внеску не пізніше 15 числа місяця, що йде за розрахунковим;
- встановлено з 01 червня 2024 року внесок співвласників на утримання дахової котельні у розмірі 4,43 гривень за 1 кв.м. об'єкта нерухомого майна щомісячно;
- прийнято комерційну пропозицію ФОП ОСОБА_5 щодо промивання котлів та теплообмінників від накину для запобігання виходу з ладу теплообмінників котла котельної вартістю 18 600,00 гривень та розподілено вартість проведення робіт з промивання котлів та теплообмінників він накипу між співвласниками пропорційно до площі квартири або нежитлового приміщення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2025 року становить:
- основна сума боргу - 64 663,51 гривень;
- інфляційні втрати - 25 838,03 гривень;
- три відсотки річних - 7 176,55 гривень.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначає про те, що відповідач здійснюючи нарахування суми, що підлягає сплаті за постачання теплової енергії не враховує показники лічильника теплової енергії, який було встановлено у системі опалення її квартири.
На підтвердження вказаної обставини, відповідачка надає суду копію акту введення в експлуатацію вузла теплової енергії від 25.11.2016 року, зі змісту якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 виконано роботи з монтажу вузла обліку теплової енергії. Вказаний акт підписаний власником приміщення та головою правління ОСББ «ДОВЖЕНКА 2».
Проте, відповідно до копії Статуту ОСББ «Довженка 2» в редакції від 2016 року, у голови правління відсутні повноваження про надання згоди або ж прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії.
У розділі 3 Статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів ОСББ належить вирішення питання про користування, володіння та розпоряджання спільним майном співвласників.
Відповідачка заявляючи про те, що у неї встановлений тепловий лічильник не надала суду доказів на підтвердження того, що дозвіл на встановлення теплового лічильника було отримано від загальних зборів ОСББ, зокрема, не надано копії протоколу загальних зборів або витягу з нього, яким в тому числі було б уповноважено голову правління ОСББ на прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії.
Більше того, згідно витягу з протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» від 18.12.2020 року №18.12.2020, було прийнято наступні рішення:
- до моменту встановлення спільного вузла обліку (лічильника теплової енергії) на виході з теплогенеруючої установки (дахової котельні) розрахунок розмірів щомісячних внесків співвласників за опалення в опалювальному періоді 2020-2021 здійснювати пропорційно загальній площі квартири або нежитлових приміщень, що перебувають у власності по відношенні до загального обсягу спожитого природного газу.
У відзиві на позовну заяву відповідачка посилається на те, що витяг з протоколу не відповідає змісту самого протоколу, тому що на зборах питання щодо розміру оплат з урахуванням загальних витрат не ставилося та не було прийнято. Вказує, що позивач посилається на по суті неприйняте рішення, а тому, таке рішення є нікчемним.
Також, надає копію протоколу загальних зборів ОСББ «ДОЖЕНКА 2» від 18.12.2020 року, де вказано, що рішення про встановлення методики розрахунку щомісячного внеску за опалення не було прийнято.
За клопотанням представника позивача - адвоката Карташова Артема Геннадійовича ухвалою суду від 25 листопада 2020 року було витребувано у ОСОБА_1 , зокрема, оригінал наданого нею протоколу загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» від 18.12.2020 року з додатками.
У відповіді на виконання ухвали, ОСОБА_1 зазначила про те, що оригінал вказаного протоколу у неї відсутній. Проте, за наявною у неї інформацією його оригінал був переданий 10.02.2021 року головою правління ОСББ - Демським А.А. керуючому справами - Сидоренко Є.А. та наразі знаходиться в матеріалах справи за позовом ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» до ОСОБА_6 .
Проте, під час розгляду справи клопотання про витребування оригіналів поданого відповідачкою протоколу - не подавалися.
Суд зауважує, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що надані ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» витяги з рішень загальних зборів ОСББ оскаржувалися у судовому порядку та були визнані недійсними або скасовані.
Ставлячи під сумнів протоколи загальних зборів, відповідачка не просила витребувати оригінал вказаних документів та не скористалася своїм правом на подання клопотання про призначення експертизи для вирішення питання про момент складання таких протоколів та належності підписів у вказаному протоколі особам, які там зазначені.
Також, під час розгляду справи не ініціювала питання про допит в якості свідків осіб, які брали участь у зборах співвласників та за результатами якого були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Довженка 2» від 18.12.2020 року №18.12.2020.
Тому, беручи до уваги те, що позивач заперечував проти існування протоколів загальних зборів, копії яких були надані відповідачкою, а відповідачка не надала оригінали вказаних документів з огляду на їх відсутність у неї, враховуючи те, що протоколи загальних зборів що надані позивачем хоча і ставилися під сумнів відповідачкою, проте, відповідачка не довела їх недійсність або нікчемність, суд вважає, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню надані позивачем протоколи загальних зборів з установленими в них тарифами.
У відзиві на позовну заяву відповідачка посилається на те, що в сумі боргу, стягнути яку просить відповідач закладено нарахування за модернізацію котельні у розмірі 41 845,49 гривень, проте, вказана грошова сума була сплачено відповідачкою, зокрема:
- 15.04.2025 року у розмірі 2 888,95 гривень, що підтверджується копією квитанції від 15.04.2025 року;
- 11.09.2025 року у розмірі 38 956,64 гривень, що підтверджується дублікатом чеку від 11.09.2025 року №TS205870.
У клопотанні від 13.11.2025 року представник позивач з цього приводу пояснив, що дійсно, грошова сума у розмірі 38 956,64 гривень не була врахована у розрахунок заборгованості, оскільки, вказаний платіж було проведено лише 11 вересня 2025 року, тоді як провадження у справі було відкрито раніше - 05 вересня 2025 року.
Щодо сплати грошової суми у розмірі 2 888,95 гривень, то представник позивача пояснив, що вказана грошова сума в порядку ст.534 ЦК України була зарахована в сплату основної суми боргу за попередній період.
Згідно довідки, що видана 02.03.2026 року №02/03/26 ОСББ «ДОВЖЕНКА», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 12 вересня 2025 року становить 22 446,55 гривень. В довідці зазначено, що 11.09.2025 року ОСОБА_1 сплатила грошову суму у розмірі 3 240,32 гривень та у розмірі 38 956,64 гривень.
При цьому, посилання на те, що грошова сума у розмірі 2 888,95 гривень була безпідставно не зарахована до суми, що підлягала сплати за ремонт котельні не спростовує наявність у ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки, не залежно від того, до якого виду платежу було б зараховано грошову суму у розмірі 2 888,95 гривень, загальна сума заборгованості з урахуванням сплаченої суми залишилася б незмінною. Більше того, вказане зарахування грошової суми до основної суми боргу не оскаржувалося відповідачкою.
За таких обставин, загальний розмір основної заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги становить 22 446,55 гривень.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що позивачем було здійснено нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат без належних на те підстав. Відповідачка посилається в тому числі на Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року.
Суд частково погоджується із зазначеними доводами з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Суд зазначає, що за змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
В розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічний висновок було викладено у постанові ВС від 30.01.2019 у справі №922/175/18, де зазначено, що формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Тому 3% річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу, а тому, положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснювалося ним у період з січня 2021 року по 30 серпня 2025 року.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до сьогодні.
Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1405 від 29 грудня 2023 року вніс зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1290; 2023 р., № 46, ст. 2465) виклавши його в такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285)».
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 15.07.2025 року №1151, усю територію Одеської міської територіальної громади віднесли до території можливих бойових дій з 26 травня 2025 року.
Оскільки, територія міста Одеси віднесена до території можливих бойових дій з 26 травня 2025 року, саме з цього моменту відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, а тому, позивач безпідставно здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року та у період з 26 травня 2025 року по 30 серпня 2025 року.
Суд звертає увагу на те, що розраховуючи три відсотки річних та інфляційні втрати позивач бере за основу суми, які включені до попередніх періодів. Так, наприклад, позивач розраховує три відсотки річних та інфляційні втрати за період з січня 2021 року по 30 серпня 2025 року виходячи із суми 6 554,53 гривень. В подальшому, позивач проводить розрахунок за період з січня 2022 року по 30 серпня 2025 року виходячи із суми 11 343,28 гривень. Проте, в суму 11 343,28 гривень включена заборгованість станом на 01.01.2021 року у розмірі 6 554,53 гривень, що підтверджується реєстрами нарахованих та сплачених внесків на відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території за відповідні роки, що долучені до позову.
За таких обставин, розрахунок трьох відсотків річних повинен виглядати наступним чином:
- три відсотки річних у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 196,64 гривень (6 554,53 (борг станом на 01.01.2021) * 3/100/365*365 (кількість днів в періоді);
- інфляційні втрати у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 656,46 гривень;
- три відсотки річних у період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року - 50,35 гривень (11 343,28 (борг станом на 01.01.2022) * 3/100/365*54 (кількість днів в періоді);
- інфляційні втрати у період 01.01.2022 року по 23.02.2022 року - 331,31 гривень;
- три відсотки річних у період з 30.12.2023 року по 31.12.2023 року - 3,06 гривень (18 633,27 (борг станом на 01.01.2023) * 3/100/365*2 (кількість днів в періоді);
- інфляційні втрати у період 30.12.2023 року по 31.12.2023 року - не нараховується з огляду на те, що період нарахування становить менше 15-ти днів;
- три відсотки річних у період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - 646,64 гривень (21 554,73 (борг станом на 01.01.2024) * 3/100/366*366 (кількість днів в періоді);
- інфляційні втрати у період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - 2 582,30 гривень;
- три відсотки річних у період з 01.01.2025 року по 14.02.2025 року - 92,26 гривень (24 945,37 (борг станом на 01.01.2025 року)*3/100/365*45 (кількість днів у періоді);
- інфляційні втрати у період з 01.01.2025 року по 14.02.2025 року - 299,34 гривень.
- три відсотки річних у період з 15.02.2025 року по 14.03.2025 року - 65,70 гривень (27 246, 03 (борг станом на 15.02.2025 року)*3/100/365*28 (кількість днів у періоді);
- інфляційні втрати у період з 15.02.2025 року по 14.03.2025 року - 228,40 гривень.
- три відсотки річних у період з 15.03.2025 року по 14.04.2025 року - 74,60 гривень (29 279,04 (борг станом на 15.03.2025 року)*3/100/365*31 (кількість днів у періоді);
- інфляційні втрати у період з 15.03.2025 року по 14.04.2025 року - 439,19 гривень.
- три відсотки річних у період з 15.04.2025 року по 14.05.2025 року - 61,16 гривень (24 805,28 (борг станом на 15.04.2025 року)*3/100/365*30 (кількість днів у періоді);
- інфляційні втрати у період з 15.03.2025 року по 14.05.2025 року - 173,64 гривень.
- три відсотки річних у період з 15.05.2025 року по 25.05.2025 року - 29,22 гривень (24 805,28 (борг станом на 15.05.2025 року)*3/100/365*11 (кількість днів у періоді);
- інфляційні втрати у період з 15.05.2025 року по 25.05.2025 року - не нараховується з огляду на те, що період нарахування становить менше 15-ти днів.
За таких обставин, розрахунок заборгованості повинен виглядати наступним чином:
- основна сума боргу - 22 446,55 гривень;
- три відсотки річних - 1 219,63 гривень;
- інфляційні втрати - 4 710,64 гривень;
- всього - 28 376,82 гривень.
Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 376,82 гривень.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить здійснити розподіл судових витрат.
Згідно копії платіжної інструкції від 31.08.2025 року №2299, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 2 422,40 гривень.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову - 100 016,82 гривень.
Розмір задоволених позовних вимог - 28 376,82 гривень.
Питома вага - 0,283 (28 376,82/100 016,82).
Розмір судового збору - 685,53 (2 422,40*0,283)
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору, пропорційної задоволеним позовним вимогам у розмірі 685,53 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 - 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2», м. Одеса, вул. Довженка, 2, ЄДРПОУ - 38976140, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 446 (двадцять дві тисячі чотириста сорок шість) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок, три відсотки річних у розмірі 1 219 (одна тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень 63 (шістдесят три) копійки та інфляційні втрати у розмірі 4 710 (чотири тисячі сімсот дев'ять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2», м. Одеса, вул. Довженка, 2, ЄДРПОУ - 38976140, суму сплаченого судового збору пропорційну до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 685 (шістсот вісімдесят п'ять) гривень 53 (п'ятдесят три) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 07 квітня 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.