Справа № 522/5259/26
Провадження по справі № 1-кс/522/1734/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
01.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із скаргою на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 22.02.2026.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 22.02.2026 він звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, проте, відомості за нею, в порушення ст. 214 КПК України, до ЄРДР не були внесені.
Позиція учасників
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд скарги за його відсутності. Вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив скаргу задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, звернувся до суду із письмовими запереченнями, в яких просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 , мотивуючи свою позицію тим, що відсутні підстави внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Мотиви слідчого судді.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Вказаний перелік дій чи бездіяльності під час досудового розслідування є вичерпний, а відтак, слідчий суддя не може виходити за межі наданих йому повноважень, визначених КПК України.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину (кримінального правопорушення), мають бути критерієм внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1.2 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, частиною 5 статті 214 КПК України визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, сама норма кримінального процесуального закону опосередковано містить вимогу наявності у заяві, повідомленні відомостей про кримінальне правопорушення, а саме наявність ознак кримінального правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.
Як вбачається зі скарги, 22.02.2026 ОСОБА_3 звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - задовольнено частково. Зобов'язано уповноважену службову особу Одеської обласної прокуратури розглянути заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, яка подана до прокуратури 25.02.2026 року та проінформувати заявника письмово з дотриманням вимог розумного строку про результати розгляду.
Згідно відповіді начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 20.03.2026, заява ОСОБА_3 не містить обставин, які б свідчили про вчинення ДОП СДОП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 будь-якого кримінального правопорушення, у зв'язку із чим відсутні підставі для внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 01.04.2026 ОСОБА_3 повторно звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із скаргою на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 22.02.2026.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникає за умови отримання заяви або повідомлення, які містять відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Такі відомості мають бути достатніми для попередньої правової оцінки події та містити опис фактичних обставин, а не лише загальні припущення або суб'єктивну оцінку заявника.
Отже, дії прокурора свідчать про те, що звернення заявника не залишено без реагування, а розглянуто у встановленому законом порядку.
Слідчий суддя також враховує, що повторне звернення заявника фактично зводиться до незгоди з правовою оцінкою, наданою прокурором, а не до наведення нових обставин чи додаткових даних, які могли б свідчити про наявність ознак злочину в діях осіб, відомості щодо яких він просить внести до ЄРДР. Така незгода сама по собі не є підставою для зобов'язання внести відомості до ЄРДР.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, ст. 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Порядок оскарження ухвал слідчого судді передбачені ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_6
06.04.2026