про відмову у відкритті касаційного провадження
07 квітня 2026 року
м. Київ
справа №300/2876/25
адміністративне провадження № К/990/12523/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №300/2876/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ Івано-Франківській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 07.11.2024 №121130004830;
- зобов'язати відповідача призначити з 02.10.2024 пенсію за віком достроково відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.11.2024 за №121130004830 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 6 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 з 01.11.2024 пенсію за віком відповідно до пункту 6 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. В задоволенні решти вимог відмовлено.
На адресу Верховного Суду 19.03.2026 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником не вказано підстави касаційного оскарження відповідно до вимог процесуального закону. Відповідач, посилаючись на положення пункту 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Касаційна скарга подана на судові рішення, які можуть бути оскаржені згідно із частиною 1 статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо, зокрема, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
В обґрунтування права на касаційне оскарження відповідач зазначає про наявність обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позаяк скаржник належним чином не обґрунтував фундаментальність значення саме цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими.
Крім цього, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Колегія суддів наголошує, що посилання скаржника на обставини, які передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №300/2876/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін