Ухвала від 07.04.2026 по справі 160/4772/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

07 квітня 2026 року

м. Київ

справа №160/4772/25

адміністративне провадження № К/990/6293/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №160/4772/25 за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська гімназія №86 Дніпровської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська гімназія №86 Дніпровської міської ради, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: вул. Янтарна, 39, м. Дніпро, яка використовується Дніпровською гімназією №86 Дніпровської міської ради;

- зобов'язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та Дніпровську міську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку Дніпровської гімназії №86 Дніпровської міської ради за адресою: вул. Янтарна, 39, м. Дніпро, код ЄДРПОУ-26508761.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12025, позов задоволено.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 12.02.2026 надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради, в якій відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 визнано неповажними причини пропуску Дніпровською міською радою строку на касаційне оскарження та відмовлено у поновленні цього строку. Касаційну скаргу залишено без руху з підстав недотримання скаржником вимог статей 329 та 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних причин його пропуску та уточненої касаційної скарги, де вказати підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини четвертої статті 328 КАС України із зазначенням обставин, які визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.

16.03.2026 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга, в якій також ним порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з інших причин.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник зазначає, що первинне звернення із касаційною скаргою було здійснено в межах визначеного законом строку, а усі повторні звернення Дніпровською міською радою були в межах розумних строків, що підтверджує його добросовісність.

Також окрім доводів, які зазначались в первинно поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 02.03.2026, як на підставу для поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник знову посилається на те, що систематичні ракетні атаки з боку країни-агресора по території міста Дніпра є загальновідомим фактом, і той факт, що через такі атаки мешканці міста, серед яких, в тому числі і частина співробітників Дніпровської міської ради, виїхала за межі країни, а інша частина змушена працювати дистанційно, підтверджується розпорядженням Дніпровського міського голови та не може підтверджуватись іншими доказами.

Наголошує, що навіть в період підготовки уточненої позовної заяви, країною-агресором було завдано ракетні удари в ніч на 10.03.2026.

Крім цього, скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження гарантується Конституцією України, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану касаційну скаргу.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Верховний Суд наголошує, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а і з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", Дніпровська міська рада реалізовувала своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, проте:

- ухвалою Верховного Суду від 28.01.2026 касаційну скаргу повернуто скаржнику як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Копію вказаної ухвали отримано скаржником 03.02.2026;

- повторно із касаційною скаргою Дніпровська міська рада звернулася через 14 днів після отримання ухвали суду від 28.01.2026, водночас ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 визнано неповажними причини пропуску Дніпровською міською радою строку на касаційне оскарження, відмовлено у задоволенні її клопотання про поновлення цього строку та касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: 1) обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням інших поважних причин його пропуску; 2)уточненої касаційної скарги із зазначенням обставин, передбачених пунктом «а»-«г» частини 5 статті 328 КАС України.

Колегія суддів враховує, що право на касаційний перегляд судових рішень нерозривно пов'язане з обов'язком дотримання процесуального закону щодо порядку, строків та умов реалізації цього права. Процесуальні обов'язки в цій частині є однаковими для всіх учасників судового процесу, що відповідає принципу рівності сторін та забезпечує дотримання засад адміністративного судочинства.

Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Колегія суддів враховує, що при попередньому зверненні із касаційною скаргою Дніпровською міською радою не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Разом з цим скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.

Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Також Суд наголошує, що недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги, у зв'язку з чим вперше подана касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 28.01.2026 була повернута, за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Верховний Суд вважає, що у цьому випадку, пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з суб'єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення скаржника, оскільки дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України, покладається на особу, яка звертається з касаційною скаргою.

Колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, а законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі №9901/511/19.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 зазначила, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Колегія судів також критично оцінює посиланням скаржника, як на поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, у зв'язку із перебуванням частини працівників в простої, оскільки вважає, що наведені обставини не є такими, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані, виходячи із змісту заяви відповідача, з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідачем у справі процесуальних дій.

Наведені Дніпровською радою обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи органу місцевого самоврядування, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Щодо посилань скаржника на те, що касаційна скарга подається повторно до Верховного Суду протягом 30 днів після отримання ухвали Верховного Суду, якою повернуті матеріали касаційної скарги, то з цього приводу колегія суддів наголошує, що положення статті 329 КАС України визначають присічний строк та порядок касаційного оскарження рішення апеляційного суду, прийнятого за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, та не регулює питання стосовно строку повторного звернення скаржника із касаційною скаргою до Верховного Суду, а тому вказані посилання скаржника є безпідставним.

У підсумку колегія суддів зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, є неповажними, оскільки Дніпровська міська рада не надала доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку на касаційне оскарження. Таким чином, з наведеного вбачається, що скаржник згаданий вище недолік касаційної скарги до теперішнього часу не усунув та поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження на вказав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Дніпровською міською радою строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №160/4772/25.

Відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №160/4772/25.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №160/4772/25 за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська гімназія №86 Дніпровської міської ради, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

Попередній документ
135503143
Наступний документ
135503145
Інформація про рішення:
№ рішення: 135503144
№ справи: 160/4772/25
Дата рішення: 07.04.2026
Дата публікації: 08.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (07.04.2026)
Дата надходження: 12.02.2026
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧАБАНЕНКО С В
ШАРАПА В М
суддя-доповідач:
СЛІПЕЦЬ НАДІЯ ЄВГЕНІВНА
ЧАБАНЕНКО С В
ШАРАПА В М
3-я особа:
Дніпровська гімназія №86 Дніпровської міської ради
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Дніпровська гімназія № 86 Дніпровської міської ради
Дніпровська гімназія №86 Дніпровської міської ради
відповідач (боржник):
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради
Дніпровська міська рада
заявник апеляційної інстанції:
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради
Дніпровська міська рада
заявник касаційної інстанції:
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради
Дніпровська міська рада
позивач (заявник):
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кондратов Володимир Гарійович
Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра
представник скаржника:
Хорошилов Євген Вікторович
суддя-учасник колегії:
БЕРНАЗЮК Я О
БІЛАК С В
КРАВЧУК В М
САФРОНОВА С В
ЮРКО І В