Справа № 620/13316/25
про залишення апеляційної скарги без руху
07 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Златіна С.В., Говоруна О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 позовну заяву задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу.
Вивчення змісту матеріалів апеляційної скарги дає підстави вважати, що така не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), з огляду на наступні недоліки.
Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС визначають, що до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина 6 статті 296 Кодексу).
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VІ), судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону №3674-VІ, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду, серед іншого, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Разом із тим, ІНФОРМАЦІЯ_3 до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати останнього.
Поруч із наведеним, у межах апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене мотивовано статусом органу військового управління та відсутністю власних бюджетних асигнувань.
Розглядаючи коментоване клопотання, суд виходить із наступного.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Втім до апеляційної скарги не додано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у скаржника підстав, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення сплати судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Поміж викладеного суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Зокрема, стверджуючи про відсутність коштів для здійсненням платежів із сплати судового збору, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав до суду жодної виписки з бюджетних рахунків, котрі могли б про таке свідчити, а також не вжив заходів із часткової сплати судового збору з одночасним поданням клопотання про продовження строку на сплату судового збору у недоплаченій частині. На переконання суду, саме така процесуальна поведінка могла б свідчити про добросовісність скаржника та дійсний намір реалізувати право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Так само усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість клопотання ІНФОРМАЦІЯ_5 про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з чим останнє не підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VІ, за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 3 статті 4 Закону №3674-VІ).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.
З огляду на викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у спірному випадку підлягає сплаті у розмірі 1 453,44 гривень (1 211,20 х 150% х коефіцієнт 0,8).
За приписами частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, частини 2 статті 298, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати ІНФОРМАЦІЯ_1 строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність останньої до вимог, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 коментованого Кодексу.
Керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, пунктом 1 частини 5 статті 296, частинами 1, 2 статті 298, статтями 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
3. Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність апеляційної скарги до вимог, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, необхідно надати (долучити) до апеляційної скарги:
- платіжне доручення про сплату (доплату) судового збору в розмірі 1 453,44 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Златін С.В.
Суддя Говорун О.В.