Ухвала від 07.04.2026 по справі 620/3344/26

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/3344/26

УХВАЛА

07 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Воловика С.В. та суддів Осіпової О.О., Кравченко Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

У свою чергу, приписи ч. 1 ст. 55 КАС України визначають, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.

За змістом норм процесуального закону представляти інтереси особи в адміністративній справі можуть законні представники (ст. 56 КАС України) та представники (ст. 57 КАС України).

Так, відповідно до ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1).

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена (ч. 2).

Згідно із ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1).

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч. 2).

За змістом ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій (ч. 1).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2).

Із змісту наведених вище норм вбачається, що позивач як учасник справи може брати участь у справі через свого представника. При цьому представником такої особи може бути:

1) законний представник - у випадках, якщо особа є малолітньою чи неповнолітньою, не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатною. У такому разі її інтереси захищають у суді її законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;

2) представник - в усіх інших випадках, коли відсутні правові підстави для законного представництва.

Судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення було встановлено, що позивачем у цій справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, ОСОБА_1 є неповнолітнім і не має права брати участь у судовому процесі особисто.

У той же час, ОСОБА_1 має право брати участь у судовому процесі через представника, яким, як вже було зазначено вище, може бути законний представник, фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність (у справах незначної складності) чи адвокат (у всіх без винятку справах).

Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана неповнолітнім ОСОБА_1 , представником скаржника зазначено ОСОБА_2.

Перевіряючи наявність у ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч. 1).

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (ч. 4).

Враховуючи зміст наведених вище приписів ст. ст. 56-57 КАС України, свідоцтво про народження дитини є документом, що підтверджує повноваження законного представника. У свою чергу, документами про повноваження на представництво фізичної особи є 1) довіреність фізичної особи, яка має бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою; 2) документи, що уповноважують адвоката як представника (довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги).

Разом з тим, будь-яких з наведених вище документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси в адміністративному суді позивача - неповнолітнього ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

При цьому колегія суддів, зважаючи на зміст вже згаданої вище ст. 154 СК України, зазначає, що батьки безумовно вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, у тому числі й тоді, коли такими правами наділені їх діти. Водночас, право на звернення до суду не можна ототожнювати з процесуальним представництвом, оскільки такі інститути мають різну правову природу, позаяк право на судових захист не зумовлює виникнення права на представництво.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, докази наявності повноважень представляти інтереси позивача в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 матеріали справи не містять, наявність інших підстав для самостійного звернення до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не доведена, апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді: Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова

Попередній документ
135502389
Наступний документ
135502391
Інформація про рішення:
№ рішення: 135502390
№ справи: 620/3344/26
Дата рішення: 07.04.2026
Дата публікації: 09.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.04.2026)
Дата надходження: 03.04.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними