Справа № 522/3347/26
Провадження № 3/522/1931/26
03 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Так, громадянка ОСОБА_1 не належно виконувала зобов'язання, передбачені ст. 150 СК України, щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 . В результаті неналежного виховання дитина 18.02.2026 року близько 19:00 годин, перебуваючи за місцем проживання за допомогою ШІ, змонтувала відеоролик, у якому використала фото вчителя ОСОБА_3 , створивши образливий контент з накладенням аудіодоріжки та опублікувала через мережу ТІК ТОК. Вказані дії дитини принизили честь та гідність та мали публічний характер.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Швець К.О., до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно його підзахисної на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначила таке:
- ОСОБА_1 не заперечує вчинення її дитиною монтування відеоролику, однак заперечує проти складання відносно неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов'язки;
- ОСОБА_1 трьох дітей утримує та виховує самостійно, в дусі поваги до оточуючих її людей, розуміє свою відповідальність перед дітьми за вкладення в їх свідомість базового розуміння: поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в духі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами та відповідальності за свої погані вчинки, завжди спілкується з дітьми на ці теми, діти завжди привітні, вихованні та з повагою ставляться до своїх однолітків та старших за неї людей;
- ОСОБА_1 робить все залежне, піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, в домі панує приємна атмосфера та створені всі умови у квартирі аби діти почували себе комфортно, на підтвердження чого просила долучити фотознімки;
- про обставини, що склались з вчителем їй донька не повідомила. 19.02.2026 року ОСОБА_1 отримала дзвінок зі школи, де навчається її донька, після чого вона відвідала школу, де їй повідомили про вчиненні її дитиною дії відносно вчителя. ОСОБА_1 відразу провела бесіду з донькою, з'ясувала, що вказані дії доньки спричинені через особисті непорозуміння з вчителем, що призвело до невдалого жарту, через що остання шкодує. В подальшому ОСОБА_1 посилила контроль щодо використання гаджетів дітьми. Таким чином захисник, зазначила, що усі вищевикладені обставини у сукупності підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника, та пояснила суду, що вона підтверджує обставини викладенні в протоколі в частині монтування її донькою 19.02.2026 року образливого відеоролику щодо вчителя, однак заперечує факт того, що вона не належно виконує свої батьківські обов'язки. За вчинене донькою вони вибачились, вона має на утриманні трьох дітей, яких виховує самостійно, та в повній мірі займається їх вихованням. Відеоролик розміщений її донькою в закритому відеочаті ТІК ТОК був видалений, наслідки такої поведінки доньці були роз'ясненні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 220633 від 26.02.2026 року; заявою про випадок булінгу №01-22/03 від 23.02.2026 року; поясненнями ОСОБА_3 від 25.02.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 26.02.2026 року; скріншотами; копією паспорту ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2013 року виданого ОСОБА_2 .
Також судом досліджено надані стороною захисту характеризуючі особу ОСОБА_1 матеріали: копії свідоцтва про народження дітей ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ), протоколи опитування адвокатом осіб за їх згодою від 02.04.2026 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з копіями їх паспортів та характеристику на ОСОБА_1 за місцем проживання від КП «ЖКС «Порто-Франківський», а також фотознімок дитячої кімнати ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 150 СКУ, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Невиконання цих обов'язків є підставою для відповідальності, передбаченої законом.
У судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 розмістила в мережі Інтернет відеоролик, який містить образи на адресу вчителя ОСОБА_3 , чим порушила загальноприйняті норми моралі та етики, а також право педагога на повагу до честі та гідності.
Аргументи сторони захисту, щодо того, що ОСОБА_1 приділяє достатньо уваги вихованню дитини, суд оцінює критично. Сама по собі наявність факту публічної образи вчителя дитиною свідчить про прогалини у виховному процесі, відсутність у дитини сформованих навичок безпечної та етичної поведінки в цифровому просторі, а також про брак контролю з боку батьків за дозвіллям та контентом, який дитина створює та розповсюджує.
Таким чином, доводи сторони захисту спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, тому підстав для закриття провадження по справі згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, є щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст. 23, 184, 251, 255, 268, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ