Справа № 522/696/26
1-кс/522/1793/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
представників потерпілого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від розгляду справи № 522/626/26, провадження № 1-кп/522/2366/26, -
У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 перебуває кримінального провадження за № 42024110000000387 від 14.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України, справа № 522/626/26 (провадження № 1-кп/522/2366/26).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_7 , подав заяву про відвід судді ОСОБА_10 у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. У заяві зазначив, що під час розгляду справи суддя порушила основні принципи кримінального судочинства, зокрема принципи законності, змагальності сторін та гласності судового провадження, що викликає сумніви щодо її неупередженості та об'єктивності. Адвокат обґрунтував наявність підстав для відводу тим, що суддя ухвалила розгляд справи у закритому провадженні, обмеживши публічність процесу та можливість захисту ефективно заперечувати обвинувачення, фактично визнавши померлого пацієнта суб'єктом права, що суперечить законодавству, та ігноруючи суспільний інтерес і практику Європейського суду з прав людини. Крім того, суддя неодноразово ухвалювала рішення про продовження домашнього арешту та відсторонення обвинуваченого від посади без наявності матеріалів, що обґрунтовують клопотання прокурора, всупереч вимогам КПК України, чим обмежила процесуальні права обвинуваченого і поставила під сумнів вмотивованість рішень На підставі цих обставин адвокат просив задовольнити заявлений відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від розгляду справи № 522/626/26, провадження № 1-кп/522/2366/26.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав захисника. Він наголосив, що не висував жодних вимог, окрім об'єктивного та неупередженого розгляду справи й ухвалення справедливого рішення. Також він звернув увагу на те, що на початковій стадії провадження стороною обвинувачення було розголошено медичну таємницю пацієнта. Крім того, за його словами, двічі без належних підстав було ухвалено рішення про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. У зв'язку з цим ОСОБА_8 висловив сумнів щодо забезпечення справедливості судового розгляду, зазначивши, що якщо вже на цій стадії щодо нього приймалися такі рішення, то він не був упевнений у тому, що в подальшому буде ухвалено справедливе судове рішення.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 , підтримала позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , просила задовольнити заявлений відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від розгляду справи
Обвинувачена ОСОБА_9 вважала заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що доводи захисника щодо відсутності підстав для закриття судового розгляду були необґрунтованими. Він вказав, що у справі наявні обставини, пов'язані з лікарською таємницею, а також питання, що стосуються особистого життя, які підлягають захисту. При цьому підкреслив, що у цьому випадку існували дві відповідні підстави, однак суддя не закрила судове засідання повністю, а попереднє судове засідання взагалі відбувалося у відкритому режимі. Крім того, ОСОБА_5 наголосив, що доводи сторони захисту мають маніпулятивний характер, а наведені посилання є недоречними. Він також зазначив, що заявлені обвинуваченим та його захисником відводи в цілому носять маніпулятивний характер. Окремо він зауважив, що незалежно від форми проведення засідання здійснюватиметься повна відео- та аудіофіксація судового процесу. Представник потерпілого просив суд відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечувала проти відводу судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 , вказавши, що поданий відвід є необґрунтованим. Прокурор вказала, що сторона захисту навела такі підстави для відводу: незгоду з рішеннями суду щодо застосування запобіжного заходу та відсторонення від посади. Водночас прокурор наголосила, що такі доводи фактично зводилися до незгоди з процесуальними рішеннями суду, що, відповідно, є предметом апеляційного оскарження, а не підставою для відводу судді. Крім того, прокурор підкреслила, що на даний час свідки у справі ще не були допитані, хоча окремі з них уже перебували у залі судового засідання, зокрема особи з числа медичних працівників, які можуть виступати свідками. Окремо прокурор звернула увагу на те, що у судовому засіданні здійснювалася відеофіксація, у зв'язку з чим інформація могла бути оприлюднена у засобах масової інформації та, відповідно, стати доступною для потенційних свідків. При цьому вона зазначила, що відсутні будь-які докази того, що сторона обвинувачення розголошувала матеріали досудового розслідування у ЗМІ. У підсумку прокурор ОСОБА_3 висловила позицію, що подана заява про відвід була спрямована виключно на затягування судового розгляду справи, та вважала такі дії сторони захисту безпідставними.
Суддя ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_12 та потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у судове засідання не з'явились.
Заслухавши думку учасників, суд ухвалив розглядати заяву про відвід без участі судді ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_12 та потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , оскільки їхня неяка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції сторін, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.75 КПК України, Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України, за наслідками розгляду заяви про відвід, слідчий суддя або суд має постановити вмотивовану ухвалу.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст.75 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, суд дійшов до переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя ОСОБА_10 виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід та під час судового засідання не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки судді ОСОБА_10 під час розгляду справи, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення судді до сторони кримінального провадження. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Однак таких фактів суд також не встановив.
Слід зауважити, що суддя при розгляді заяви про відвід не має повноважень на оцінку дій іншого судді щодо дотримання вимог КПК України під час судового розгляду, оскільки такі повноваження мають суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим.
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи заяву по відвід, суддя виходить із того, що при визначенні існування у цій справі законних підстав сумніватися в заінтересованості та неупередженості судді ОСОБА_10 , позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Як на підставу відводу судді ОСОБА_10 захисник посилається на те, що суддею прийнято рішення про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні в частині дослідження доказів, які стосуються лікарської таємниці, особистого життя потерпілих, допиту потерпілих та те, що суддя неодноразово ухвалювала судові рішення про застосування заходів забезпечення відносно обвинуваченого ОСОБА_8 без будь-яких доказів, які б могли обґрунтувати підстави такого обмеження прав. Також захисник зазначив, що суддя ігнорує практику ЄСПЛ у справах «Edition Plon v. France та “Z v. Finland».
Слід зауважити, що сумнів неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу, що не давало б змоги ухвалити будь-яке рішення у справі.
На переконання судді, у цьому конкретному випадку немає жодної обставини, підтвердженої належними і допустимими доказами, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_10 під час прийняття нею рішення у кримінальному провадженні.
Оцінюючи зазначені заявником доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_10 , вважаю за необхідне зазначити, що, такі доводи фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та прийнятими суддею процесуальними рішеннями та будується виключно на власному трактуванні та порядку застосування норм матеріального і процесуального права та практики ЄСПЛ у справах «Edition Plon v. France та “Z v. Finland».
Однак перевірка правильності застосування суддею ОСОБА_10 як норм матеріального так і процесуального права, практики ЄСПЛ під час розгляду кримінального провадження не може бути предметом розгляду заяви про відвід, оскільки суддя, що розглядає заяву про відвід іншому судді такими повноваження не наділений.
За таких обставин розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від розгляду кримінального провадження за № 42024110000000387 від 14.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України, суд дійшов висновку, що заява про відвід не містить підстав, передбачених ст. 75,76 КПК України, для відводу судді.
Керуючись ст.75, 76, 80, 81, 376, 395 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від розгляду кримінального провадження за № 42024110000000387 від 14.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України, справа № 522/626/26 (провадження № 1-кп/522/2366/26) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1