Справа № 320/31711/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.
06 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» звернулося з позовом до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610048/1 від 22.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA 100230/2023/000253 від 22.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610049/1 від 23.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000258 від 23.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610050/1 від 24.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000259 від 24.03.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610065/1 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000405 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610067/1 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000408 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610066/1 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000407 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610068/1 від 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000409 від 18.05.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що подані документи до митного оформлення не містили об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято уповноваженим органом з дотриманням норм митного законодавства України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» зареєстроване за адресою: 08623, Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
20.12.2017 позивачем укладено Контракт № SCH-3005/2017 з компанією-нерезидентом I. Sсhroeder KG (GmbH&Co).
За умовами контракту замовник надає товар у вигляді сировини, а виконавець здійснює виготовлення готової продукції (переробку сировини), яку в подальшому експортує Замовнику. При цьому, п. 1.4. Контракту встановлено, що право власності на Відходи від виробництва, а також палети та інші упаковочні матеріали від поставок давальницької сировини передаються Виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва Долар США.
22.03.2023 позивач до Київської митниці подав електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №23UA100230006369U7 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 214 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230006369U7 від 22.03.2023:
проформа Інвойс № SCH 31/2022 від 17.03.2023;
автотранспортна накладна № б/н від 07.10.2022;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 1137/7.8-28.8-18 від 07.10.2022;
інші некласифіковані документи 1691/7.8-28.8-18 від 26.12.2022;
інші некласифіковані документи розрахунок від 22.03.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 22.03.2023;
22.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 № UA100230/2023/610048/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006369U7 від 22.03.2023 скоригував до рівня 3013,39 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 №UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2023 № UA100230/2023/000253.
23.03.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230006463U0 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 136,98 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230006463U0 від 23.03.2023:
проформа Інвойс № SCH1/2023 від 17.03.2023;
автотранспортна накладна № б/н від 27.12.2022;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи розрахунок від 23.03.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 17.03.2023;
23.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 № UA100230/2023/610049/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006463U0 від 23.03.2023 р. скоригував до рівня 1925,25 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA 205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA 100480/2021/316273, UA 100480/2021/316274.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2023 № UA100230/2023/000258.
24.03.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230006551U4 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 136,90 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації
№ 23UA100230006551U4 від 24.03.2023:
проформа Інвойс № SCH5/2023 від 17.03.2023;
автотранспортна накладна № б/н від 06.01.2023;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 56/7.8-28.8-01-02 від 09.01.2023;
інші некласифіковані документи розрахунок від 24.03.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 17.03.2023;
23.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2023 № UA100230/2023/610050/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006551U4 від 24.03.2023 скоригував до рівня 1924,13 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2023 № UA100230/2023/000259.
18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010647U1 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 112,44 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації
№ 23UA100230010647U1 від 18.05.2023:
проформа Інвойс № SCH9/2023 від 15.05.2023;
автотранспортна накладна № 2601-2 від 26.01.2023;
декларація про походження товару № SCH9/2023 від 15.05.2023;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 214/7.8-28.8-01-02 від 27.01.2023;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;
18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610065/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010647U1 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1924,13 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000405.
18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010653U0 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 122,72 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації
№ 23UA100230010653U0 від 18.05.2023:
проформа Інвойс № SCH12/2023 від 15.05.2023;
автотранспортна накладна № 0902-2 від 09.02.2023;
декларація про походження товару № SCH12/2023 від 15.05.2023;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 364/7.8-28.8-01-02 від 10.02.2023;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;
18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
За наслідком розгляду поданих позивачем документів Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610067/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010653U0 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1724,83 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 10.06.2021 UA100480/2021/316273.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000408.
18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010650U2 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 124,54 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230010650U2 від 18.05.2023:
проформа Інвойс № SCH11/2023 від 15.05.2023;
автотранспортна накладна № 0902-1 від 09.02.2023;
декларація про походження товару № SCH11/2023 від 15.05.2023;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 363/7.8-28.8-01-02 від 10.02.2023;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;
18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
За наслідком розгляду поданих декларантом документів Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610066/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010650U2 від 18.05.2023 скоригував до рівня 1750,41 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 № UA100480/2021/316273, № UA100480/2021/316274.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000407.
18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010642U6 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 124,26 Долари США».
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації
№ 23UA100230010642U6 від 18.05.2023:
проформа Інвойс № SCH8/2023 від 15.05.2023;
автотранспортна накладна № 2601-1 від 26.01.2023;
декларація про походження товару № SCH8/2023 від 15.05.2023;
некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;
інші некласифіковані документи 215/7.8-28.8-01-02 від 27.01.2023;
рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;
інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;
інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;
18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.
За наслідком розгляду вказаних документів Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610068/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010642U6 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1746,47 дол. США.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 10.06.2021 UA100480/2021/316273.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000409.
Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості, а надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України вбачається, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).
У силу норм п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 Митного кодексу України).
Водночас, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15, згідно якої, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Матеріали справи свідчать, що фактично висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов'язує тим що, розділом 4 Контракту № SCH-3005/2017 від 20.12.2017 року передбачено, що поставка здійснюється на умовах EXW (пункт поставки визначається постачальником) згідно ІНКОТЕРМС 2000/2010, тоді як за спірними митними деклараціями відповідно до рахунку-проформи товар поставляється на безоплатній основі, не визначені умови поставки, в залежності від яких формується ціна товару, що, на думку відповідача, унеможливлює перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості).
Також відповідач зазначає, що витрати понесені на транспортування та страхування є невід'ємною складовою митної вартості товарів, а також вказує на відсутність відомостей щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. З наданих технологічних карт неможливо було перевірити складові митної вартості відходів риби. А отже, вважає, що відповідно з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Також, відповідач зазначає, що подані декларантом основні документи та додаткові документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, що позбавило митний орган можливості підтвердити заявлену митну вартість.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідач не доведено, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Окрім того, поза увагою митного органу залишилось, що спірними митними деклараціями здійснювалось оформлення відходів, які утворилися в результаті виробництва готового продукту. Умови поставки для давальницької сировини визначені умовами Контракту. Серед іншого Контрактом передбачено, що право власності на відходи передається Виконавцю (позивачу), а самі відходи залишаються у власності Виконавця, що виключає необхідність у їх транспортуванні та страхуванні.
Також, відповідачем не було надано пояснень, чому джерело інформації береться по іншому товару і чи підходить для визначення правильності митної вартості зазначена митна декларація, а саме: чи порівнюється ідентичний або подібний (аналогічний) товар, відповідно до статті 57 МК (співпадають властивості, призначення, країна походження, умови поставки та інше).
Що стосується посилання відповідача на джерело інформації щодо визначення митної вартості, то воно не є достатнім доказом ціни, за якою відповідні партії товарів дійсно було імпортовано до України.
Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Отже, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.
Разом з тим, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.
Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, отже, відповідні рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
При цьому, в частині розподілу судових витрат апеляційна скарга не містить жодних доводів, а тому суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне надавати оцінку рішенню суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 06.04.2026р.)