Справа № 461/4329/25
Провадження № 1-кп/461/220/26
06.04.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
особи стосовно якої вирішується
питання застосування заходів
медичного характеру ОСОБА_5 ,
законного представника особи
стосовно якої вирішується
питання застосування заходів
медичного характеру ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360000754 від 09.04.2025 р. за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України стосовно,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, який не є депутатом,
встановив:
09 квітня 2025 року, приблизно о 05 годині 05 хвилин, ОСОБА_5 , будучи особою, яка страждає хронічним психічним захворюванням у формі біполярного афективного розладу, уніполярний (маніакальний) тип та за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, перебуваючи поблизу торгового павільйону «Шаурма-Львів», що розташований по вул. Шпитальна, 2, у місті Львові, у час запровадження воєнного стану по всій території України, шляхом вільного доступу, таємно викрав літій-іонну батарею 48V 12.5A/600Wh вартістю 9 000 грн із велосипеду марки «Formula», який належить потерпілому ОСОБА_8 та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 9 000 гривень.
Відтак, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_5 , вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_5 у судовому засіданні суду пояснив, що взяв батарею, забрав додому, а потім повернув її назад та заперечив щодо застосування до нього примусових заходів медичного характеру з поміщенням його до спеціального закладу. Вказав, що перебуває на обліку у психіатра та ходить відмічатись. Під час судових дебатів зазначив, що нічого поганого не зробив.
Обставини вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.04.2025 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_8 зазначив про крадіжку батареї зі свого велосипеда вартістю 9000 грн., яка відбулась 09.04.2025 року поблизу ТЦ «Магнус»;
- довідкою про вартість, відповідно до якої, вартість літій-іонної батареї до велосипеду марки «Formula» 48V12.5A/600 Wh станом на 09.04.2025 року становить 9000 грн.;
- протоколом огляду відеозаписів від 23.04.2025 рокуфототаблицею до такого та оптичним диском з відеозаписом, відповідно до якого, оглянуто відео-файли та встановлено, що 09.04.2025 р., приблизно о 04 годині 55 хвилин ОСОБА_5 , перебуває по вул. Шпитальна, 1, та одягнутий у куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, штани синього кольору та взуття чорного кольору. Крім цього на відеозаписі видно, що у правому верхньому куті, розміщений велосипед, та вищевказаний чоловік двічі підходить до велосипеду, вдруге чоловік присів біля велосипеду, після чого пішов у невідомому напрямку;
- протоколом огляду відеозаписів від 23.04.2025 рокуфототаблицею до такого та оптичним диском з відеозаписом, відповідно до якого, оглянуто відео-файлта встановлено, що 09.04.2025 р. у проміжку часу з 05 години 03 хвилини по 05 години 06 хвилини ОСОБА_5 , перебуває по вул. Шпитальна, 1 м. Львові, поблизу закладу «Шаурма-Львів», який одягнений у куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, штани синього кольору та взуття чорного кольору, та тримає у лівій руці предмет візуально схожий на літій-іонну батарею, та у подальшому разом із вказаною батареєю залишає місце події;
- протоколом огляду відеозаписів від 23.04.2025 року, фототаблицею та оптичними дисками з відеозаписами, відповідно до якого, оглянуто відеозаписи за 09.04.2025 року з 02 години 25 хвилин по 05 годину 50 хвилин та відтворено маршрут перебування ОСОБА_5 , до місця події та залишення місця вчинення крадіжки;
- протоколом огляду відеозаписів від 24.04.2025 року, фототаблицею та оптичним диском з відеозаписами, відповідно до якого, оглянуто відеозаписи та встановлено, що 09.04.2025 року з 05 години 00 хвилин по 05 годину 06 хвилин, ОСОБА_5 , перебуває по вул. Шпитальна, 1, поблизу закладу харчування «Шаурма Львів», та одягнений у куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, штани синього кольору та взуття чорного кольору;
- протоколом огляду предметів від 07.05.2025 року, відповідно до якогооглянуто мобільний телефон марки «ZTE» Blade A5 темно зеленого кольоруIMEI: НОМЕР_1 , який 07.05.2025 р. добровільно надав для огляду ОСОБА_5 , та виявлено фотографії із галереї, датовані 14 квітня 2025 року, на яких зображений предмет чорного кольору, ззовні схожого на батарею, із дротом для зарядки, індикатором стану зарядки та кнопкою вкл/викл, бирку білого кольору з написом «Li-ion Battert», «WDDJL-YW», «12.5.Ah/600Wh»;
- заявою ОСОБА_5 від 29.05.2025 року про добровільне повернення слідчому батареї від велосипеда;
- протоколом огляду предмета від 29.05.2025 року, відповідно до якого, оглянуто акумуляторну батарею «WDDJL-YW», 48V12.5A/600Wh чорного кольору, яку 29.05.2025 р. добровільно видав ОСОБА_5
- висновком судово-психіатричного експерта № 844 від 27.05.2025 року, згідно якого, на даний час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі біполярного афективного розладу, уніполярний (маніакальний) тип, за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 також страждав хронінчим психічним захворюванням у формі, біполярного афективного розладу, уніполярний (маніакальний) тип, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження таких в судовому засіданні, суд вважає доведеним, що інкриміноване ОСОБА_5 суспільно небезпечне діяння підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, яке вчинене ОСОБА_5 в хворобливому стані психічної діяльності, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто у стані неосудності, відповідно до статті 19 КК України.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив з урахуванням психічного стану здоров'я, наявних клінічних ознак суспільної небезпеки та обставин вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Захисник особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , та у разі призначення примусових заходів медичного характеру просила визначити амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.
Законний представник особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , та у разі призначення примусових заходів медичного характеру просила визначити амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився. Подав до суду клопотання про слухання справи за його відсутності, та відповідно до якого просив призначити ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру.
Згідно частини другої статті 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК України), - висновку судово-медичної експертизи.
Положеннями ст. 92 КК України встановлено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно з ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
За правилами ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Водночас, відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру" від 03.06.2005 р., ухвала (постанова) у справі про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам кримінально-процесуального закону і крім вирішення питань, передбачених ст. 420 КПК, містити в собі як формулювання суспільно небезпечного діяння, визнаного судом установленим, так і посилання на перевірені в судовому засіданні докази, якими суд обгрунтовує свої висновки, а також мотиви прийнятого ним рішення по суті.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
При цьому в ухвалі (постанові) суду не потрібно наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентований Главою 39 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Згідно ст. 505 КПК України, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення; вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою; наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування; поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього; небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою; характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням ; обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій, при цьому суд має виходити із об'єкту посягання та об'єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим.
До аналогічного висновку дійшла Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 16.01.2023 в справі № 761/37225/20.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
При вирішенні питання доцільності застосовування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки, а також обставини вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України віднесене до тяжкого злочину.
Також суд враховує особу ОСОБА_5 , зокрема те, що він одружений, не працює, перебуває з 15.09.2021 року на обліку у КЗЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» з приводу психоневрологічного захворювання, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння, необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Підстав для застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених статтею 94 КК України, відносно ОСОБА_5 суд не вбачає.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 92-94 КК України, ст. 369-372,395,503,512,513,532 КПК України, суд
постановив:
Клопотання старшогослідчогослідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 ,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360000754 від 09.04.2025 р. за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- CD-R диски у кількості 5-ти штук - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- літій-іонну батарею «WDDJL-YW» 48V12.5A/600Wh - повернути потерпілому ОСОБА_8 за належністю, згідно розписки останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1