Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125
Справа № 332/1682/26
Провадження №: 2-н/332/144/26
07 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, яка утворилась за період з 01.05.2024 по 30.11.2025, у розмірі 7776,22 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2024 по 30.11.2025 у сумі 7776,22 грн.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.02.2026 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 - частка, ОСОБА_1 - частка.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних нарахованих заявником на суму заборгованості.
Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмету зобов'язання.
Як вбачається з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник згідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 у справі № 461/14558/14-ц зазначав, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток кожен з власників відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».
Стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги покладається на кожного із співвласників відповідно до належної їм частки. Кожен із співвласників повинен нести відповідальність відповідно до належних їм часток.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті.
Законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Беручи до уваги викладене та зважаючи, що вимоги, за якими видаються судовий наказ, мають бути безспірними, у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, яка утворилась за період з 01.05.2024 по 30.11.2025, у розмірі 7776,22 грн.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У. В. Блажко