Справа № 761/36695/25
07.04.2026 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заєць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.09.2025 матеріали справи за вказаною позовною заявою направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 головуючою суддею визначено Світлик О.М.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03.11.2025 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.01.2026 позовну заяву ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України. На виконання даної ухвали позивачу слід було подати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а саме: окремий деталізований розрахунок щодо проведених нарахувань процентів, комісії та неустойки із зазначенням періоду таких розрахунків та застосованої відсоткової ставки при їх проведенні.
22.01.2026 недоліки позову, викладені в ухвалі суду від 14.01.2026, представником позивача усунуто.
10.03.2026 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими просить відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості в повному обсязі з посиланням на постанову Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», відсутні підстави стверджувати про факт укладення кредитного договору, а відтак і відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за таким кредитним договором.
12.03.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.
Учасники справи у дане судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте позивачем не надано доказів здійснення перерахування кредитних коштів відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №20.02.2025-100001847 (кредитної лінії) від 20.02.2025 було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е911.
Використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23 наголошено, що, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються.
Відповідно, якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з'ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.
З доданих доказів до позову суд не має можливості перевірити цілісність та незмінюваність кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи наведене, суд вважає, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 11 ст. 187 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Суд наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У зв'язку з наведеним, вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені у даній ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 187, 259-261, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик