Справа №705/760/26
1-кс/705/511/26
07 квітня 2026 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Монастирищенського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026250320000153 від 07.02.2026 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище, Черкаської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
1. Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який спливає 09.04.2026.
В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання слідчих дій.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 не зменшилися. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжене до 07.05.2026, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
2. Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали вказане клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання не заперечували.
3. Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим відділом Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250320000153 від 07.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.02.2026 близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , в ході спільного розпивання алкогольних напоїв з власником вказаного житла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час раптово виниклого конфлікту, що переріс у обопільну бійку, діючи умисно та цілеспрямовано, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що потерпілий в результаті поштовху може у подальшому упасти та отримати тілесні ушкодження несумісні із життям, лівою рукою умисно штовхнув ОСОБА_7 в передню частину грудної клітки, від чого потерпілий, будучи в стані алкогольного сп'яніння, втратив рівновагу та впав на спину, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді травми шиї з переломом шийних хребців, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженого Наказом МОЗ від 17.01.1995 № 6, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та від яких ОСОБА_7 помер на місці.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В ході слідства 07.02.2026 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В подальшому 07.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області 09.02.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 09 квітня 2026 року включно.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03.03.2026 (провадження № 11-сс/821/82/26, справа № 705/760/26) ухвалу слідчого судді було скасовано якою постановлено нову ухвалу. До ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання по АДРЕСА_1 до 09 квітня 2026 року, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури від 02.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026250320000153 від 07.02.2026 продовжено до 3-х місяців, а саме до 07.05.2026.
4. Джерела права
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням слідчого, прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії домашнього арешту згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
5. Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, доданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні.
Як свідчать матеріали клопотання, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Крім того, обґрунтованість підозри також перевірялась слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 спливає 09.04.2026.
Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що 13.02.2026 в межах даного кримінального провадження призначено вісім судово-медичних експертиз по вилученим 07.02.2026 змивам речовини бурого кольору в квартирі, одягу потерпілого та підозрюваного, проведення яких доручено ДСУ «Черкаське обласне бюро СМЕ». Також, 02.03.2026 призначено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_5 , виконання якої доручено Черкаській філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України». На даний час, вище вказані судово-медичні експертизи, а також комплексна судова психолого-психіатрична експертиз перебувають на виконанні, а висновки відповідних судових експертиз до матеріалів досудового розслідування - не долучено.
Таким чином, обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше, є тривалість проведення експертних досліджень, висновки яких є необхідними для прийняття об'єктивного рішення під час розгляду справи судом.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури від 02.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026250320000153 від 07.02.2026 продовжено до 3-х місяців, а саме до 07.05.2026.
Отже, у кримінальному провадженні продовжуються проводитися ряд слідчих та інших процесуальних дій, направлених на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності. Так як ОСОБА_5 усвідомлює, що вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, і тяжкість та невідворотність вказаного покарання може спонукати його до переховування, зміни місця проживання, виїзду до непідконтрольних на даний час територій України. Крім того, підозрюваний не має сталих соціальних зав'язків, шлюбу, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку. Вказані обставини безсумнівно свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
- незаконно впливати на свідків, так як підозрюваний вже вдався до застосування фізичного насилля під час вчинення вказаного злочину, що дає підстави вважати що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу, може вимагати дачу від свідків неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, або ж взагалі не з'являтись за викликами слідчого, прокурора, слідчого суді та суду тим самим матиме можливість уникнення, або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Окрім цього, підозрюваним отримано копії процесуальних документів, які містять відомості з повними анкетними даними свідків. Хоча під час досудового розслідування свідки були допитані, разом з тим, відповідно до вимог статей КПК України доказом для суду, який розглядатиме кримінальне провадження по суті, у вигляді показів свідків, є тільки ті покази, які суд здобув безпосередньо під час судового розгляду справи по суті, а тому ризик впливу на свідків є високим.
На даний час у кримінальному провадженні строк досудового розслідування продовжений до 07.05.2026.
Тому, слідчий суддя, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи дані про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, а також стадію досудового розслідування та ті завдання, які необхідно виконати на даний час слідству, вважає наявними підстави для продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування до 07.05.2026 включно, та покладенні на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 176-179, 181, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування до 07.05.2026 включно, та покласти на підозрюваного такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не залишати житло цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім необхідності пройти в укриття під час оголошеного сигналу «повітряної тривоги»;
- не відлучатися за межі Уманського району Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органам внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 07 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1