про залишення позовної заяви без розгляду
07 квітня 2026 року Справа № 580/9147/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду мотивуючи його тим, що згідно з доданих ОСОБА_1 , до позовної заяви документами, останній 01 травня 2025 року звертався до Військової частини НОМЕР_2 зі скаргою, у якій вказував на неправомірність дій командування Військової частини НОМЕР_1 , щодо не оголошення йому накладених дисциплінарних стягнень «догана» та «сувора догана». Тобто, станом на 01 травня 2025 року, ОСОБА_1 , було достеменно відомо про накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді «догана» та «сувора догана». Також, у поданій заяві про поновлення строку на звернення до суду, ОСОБА_1 вказує, що 03 червня 2025 року отримав відповідь від Військової частини НОМЕР_2 та фактично дізнався про накладення дисциплінарних стягнень. До суду ж останній звернувся лише у серпні 2025 року, пропустивши встановлений КАС України місячний термін.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії повного тексту ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
04.03.2026 на виконання вказаної ухвали від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, яка мотивована тим, що фактично про накладення догани позивачу стало відомо з Листа від 21 травня 2025 року за 502/12/1444, якого він отримав 03.06.2025 року. Разом з тим письмових документів, які б підтверджували накладення на позивача дисциплінарного стягнення у нього не було, а також невідомі були підстави притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Тому на той час позивач не мав можливості оскаржити рішення про притягнення його до дисціплінарної відповідальності так як не було документів які б підтверджували даний факт та підстави для накладення стягнення. 07.06.2025 року позивач повторно звернувся з письмовим запитом про надання мені копій документів, які б підтверджували накладення на нього дисциплінарного покарання та підстав накладення. Після відправлення письмового запиту позивач довгий час хворів і лікувався. В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до Північного міжрегіонального центра з надання безоплатної правничої допомоги і протягом десяти днів, а саме 15 липня 2025 року йому було призначено адвоката. Остаточно копії письмових документів про накладення на дисциплінарного покарання та підстави прийняття такого рішення позивач отримав письмовою кореспонденцією тільки 30.07.2025 року. Таким чином тільки 30.07.2025 року йому стало відомо як про факт притягнення до дисциплінарної відповідальності так і про підстави його накладення. Основною причиною пропущення строку звернення була протиправна бездіяльність Відповідача, в результаті якої його своєчасно не ознайомлено з рішенням про притягнення до дисциплінарного покарання. Місячний термін на оскарження прийнятого рішення необхідно рахувати саме з 30.07.2025 року.
Представник відповідача надіслав додаткові пояснення в яких вказав, що згідно з доданих ОСОБА_1 , до позовної заяви документами, останній 01 травня 2025 року звертався до Військової частини НОМЕР_2 зі скаргою, у якій вказував на неправомірність дій командування Військової частини НОМЕР_1 , щодо не оголошення йому накладених дисциплінарних стягнень «догана» та «сувора догана». Тобто, станом на 01 травня 2025 року, ОСОБА_1 , було достеменно відомо про накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді «догана» та «сувора догана». Більше того, у поданій заяві про поновлення строку на звернення до суду, ОСОБА_1 вказує, що 03 червня 2025 року отримав відповідь від Військової частини НОМЕР_2 та фактично дізнався про накладення дисциплінарних стягнень. До суду ж останній звернувся лише у серпні 2025 року, пропустивши встановлений КАС України місячний термін. Окремо, зазначає, що наказом 116 командира Військової частини НОМЕР_1 від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини. Того ж дня, останній отримав Грошовий атестат (в якому теж підписався і підтвердив правильність всіх нарахувань) про, що 14 квітня 2025 року власноручно підписався у Книзі реєстрації вихідної документації за 2221/Ф. Більше того, у довідкі про грошове забезпечення 2329/Ф від 21 квітня 2025 року виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , у якій безпосередньо відображено всі нараховані та відраховані суми грошового забезпечення, з якої в тому числі ОСОБА_1 дізнався про накладення на нього дисциплінарних стягнень. Так, вказана довідка була відправлена через ТОВ «Нова Пошта», відправлення 59001362170522 та отримана ОСОБА_1 24 квітня 2025 року о 09 годині 35 хвилин. Аналіз вказаних вище обставин, вказує на те, що про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, він дізнався ще 14 квітня 2025 року, а до суду з позовною заявою звернувся лише у серпні 2025 року, пропустивши встановлений КАС України строк.
Ознайомившись з заявою про поновлення строку для звернення з позовом, суддя зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі 521/21851/16-а).
В даній справі, позивачу недостатньо лише послатись на вживання заходів щодо отримання у законний спосіб документів для підтвердження накладення на нього дисциплінарного стягнення; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом одного місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наведені ж позивачем доводи у заяві про поновлення строку на подання позову не свідчать про існування об'єктивних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, зважаючи на те, що законодавство України є загальновідомим, позивач не обмежений у праві бути обізнаним щодо своїх прав та обов'язків.
Позивач вказує, що довгий час хворів та лікувався, однак доказів зазначеного не надає.
Отримавши листа від 21.05.2025 року, на який посилається позивач, останній міг звернутися до суду та клопотати перед судом про витребування документів, які стали підставою для притягнення його до відповідальності.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у пункті 8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі 9901/405/19.
Отже, наведені позивачем причини несвоєчасного звернення до суду не можуть вважатись поважними, реальними, непереборними та об'єктивно нездоланними.
Суд зауважує, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Таким чином, за відсутності у матеріалах позову обгрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даними вимогами та належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суддя дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, суд має право переглянути власний висновок щодо поважності причин звернення особи в суд з пропуском встановленого законом строку.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства та врахувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений законом строк без поважних причин.
Оскільки доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не встановлено, наявні підстави залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 2-20, 44, 72-80, 122-123, 181, 205, 259-263, 295 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копії ухвали направити учасникам спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено з урахуванням щорічної відпустки головуючого судді з 23 березня 2026 до 06 квітня 2026 року включно.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ