про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року справа № 580/3251/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3251/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії з реорганізації ДФС (площа Львівська 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
01.04.2026 вх.№17176/26 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії з реорганізації ДФС щодо відмови військовому пенсіонеру ОСОБА_1 у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення пенсії позивача, виходячи із розрахункової стандартної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року (3328 грн), встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 № 4695-IX відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та з урахуванням положень пунктів 1, 2, 4, 5, 6 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 із зазначенням усіх видів грошового забезпечення та їх розмірів (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку його пенсії ГУ ПФУ в Черкаській області;
- зобов'язати Комісію з реорганізації ДФС надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026" від 03.12.2025 № 4695, яким установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2026 рік в сумі 3328 грн як державний стандарт розрахункової величини для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням згідно ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII та з урахуванням положень пунктів 1, 2, 4, 5, 6 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб і начальницького складу та деяких інших осіб", порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45, Постановою КМУ від 19.11.2025 №1498 «Про внесення змін до порядку проведення перерахунку пенсії», відповідно до Закону України № 2262-XII, із зазначенням у ній (довідці) усіх видів та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за посадою на момент включення (оформлення) пенсії 05.08.2002 для проведення перерахунку відповідно до вимог зазначених вище нормативно-правових актів розрахувати: розмір посадового окладу шляхом множення прожиткового мінімуму (3328 грн) на тарифний розряд - 48, додатку 9 постанови № 704; розмір окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму (3328 грн) на тарифний коефіцієнт - 0,84, додатку 14 постанови № 704; надбавка за вислугу років в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно додатку 16 постанови № 704; усі вид додаткових доплат складових грошового забезпечення, а саме: надбавку за особливості проходження служби розрахувати в розмірі 47,67% посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років; доплату за службу в режимних обмеженнях (таємність) розрахувати в розмірі 15% посадового окладу; доплату за науковий ступінь розрахувати в розмірі 5% посадового окладу; премію розрахувати в розмірі 55,47% посадового окладу для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини ІІІ ст. 51 Закону України № 2262-XII - з дати виникнення права на нього без обмеження строком;
- зобов'язати Комісію з реорганізації ДФС оновлену довідку про розмір грошового забезпечення пенсії ОСОБА_1 скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, де пенсіонер перебуває на обліку, про що повідомити пенсіонера.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права з наданням доказів відкликання попередньої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, формуючи вимогу одночасно відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 без урахування змісту ст.63: перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських (постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу МВС України 06.04.2016 № 260) з наданням власного розрахунку деструктивних відхилень складових грошового забезпечення за прирівняною посадою та з урахуванням попередньої довідки, позаяк вимоги сформовані щодо оновленої і нової довідки.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, під час нарахування єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп.2.3.2). Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, що мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Позивач не обгрунтував на виконання п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України зміст і характер порушеного права клієнта.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС україни Позивач обирає відповідачем Комісію без надання доказів на підтвердження найменування, проте вказує ЄДРПОУ іншого адміністративного органу, який не є учасником справи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомлення: з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду, обґрунтованого клопотання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; редакції позову до належного відповідача; попередньої довідки станом на 01.01.2026; обгрунтування застосування постанови №704 у спірних правовідносинах до позивача.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.
Копію ухвали направити позивачу.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА