07 квітня 2026 року Справа № 580/620/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Чернікова Дениса Юрійовича про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/620/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення з 09.06.2022 до 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 09.06.2022 до 19.05.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
23.02.2026 вх.9096/26 до суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 що полягає у здійсненні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.06.2022 по 19.05.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі 580/620/25 без врахування розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.06.2022 по 19.05.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі 580/620/25 шляхом множення розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року 704.
Вказана заява обґрунтована тим, що рішення суду набрало законної сили 15.12.2025, в інтересах позивача були подані адвокатські запити, в яких у тому числі просилося: надати копії розрахунків щодо перерахованого грошового забезпечення за період з 09.06.2022 по 19.05.2023 включно, надати інформацію щодо перерахунку допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї. У відповідь Військова частина НОМЕР_1 надала лист від10.02.2026 63690/153/ВихЗПІ (такий долучається), в якому вказано, що рішення суду у справі 160/29110/24 буде виконано у повному обсязі після надходження коштів та долучено довідку про перерахунок грошового забезпечення Позивача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року у справі 580/620/25. Водночас, представник звертає увагу, що в наданих Військовою частиною НОМЕР_1 розрахунках неправильно розраховано перерахунок грошового забезпечення Позивача.
05.03.2025 до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подане клопотання про долучення доказів, яким повідомлено суд, що командуванням військової частини НОМЕР_1 вживаються заходи щодо виконання вищевказаного рішення та долучено копію довідки про перерахунок грошового забезпечення позивача. Крім того, представник вказує, що положення постанови 704 в частині «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року» встановлює мінімальний поріг для результату такого розрахунку і застосовується лише у випадку, якщо сума, визначена за формулою прожитковий мінімум ? тарифний коефіцієнт, є меншою за 50% мінімальної заробітної плати. При цьому, величина 50% мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною, яка множиться на тарифний коефіцієнт, а використовується виключно як нижня межа («не менше») для визначення розміру окладу. Зважаючи на те, що в результаті перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2022 по травень 2023 років посадовий оклад розрахований таким чином є більшим, ніж 50% мінімальної заробітної плати, відсутні підстави для визначення його у розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Зважаючи на те, що в результаті перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2022 по травень 2023 років посадовий оклад розрахований таким чином є більшим ніж 50% мінімальної заробітної плати відсутні підстави для визначення його у розмірі 50% мінімальної заробітної плати.
Розглянувши подану заяву та доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно достатті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так,стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Суд зазначає, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII).
Частина 1статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів(частина 1статті 5 Закону 404-VIII).
За приписами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цьогоКодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Суд зауважує, що вказаний перелік не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядкустатті 383 КАС України.
Частинами 4 та 5 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостоїстатті 18 цього Кодексузобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Отже, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою врозділі IV КАС України Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справахі містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті вбачається, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Отже, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядкустатті 383 КАС України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі 807/220/18, від 21.03.2019 у справі 805/1458/17, ухвалах від 05.07.2021 у справі 260/636/19, від 18.12.2020 у справі 200/5793/20-а, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядкустатті 383 КАС Україниє винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 08.11.2024 у справі 340/222/20.
Разом з тим, до заяви про здійснення судового контролю в порядку статті 383 КАС України заявником не надано: доказів вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку стану виконання рішення суду.
Суд наголошує, що перед тим як подати таку заяву, заявник (стягувач) має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення в примусовому порядку відповідно до вимог Закону 1404-VIII, і тільки після того, як він використає усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в нього виникає право звернутися до суду із заявою в порядкустатті 383 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що Черкаським окружним адміністративним судом 05.02.2026 супровідним листом за вих.580/620/25/2225/26 представнику позивача направлений виконавчий лист у справі 580/620/25, який останній отримав 11.02.2026.
При цьому, жодної інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження представник у заяві не надає.
Беручи до уваги вищенаведене, на переконання суду, подана заявником заява в порядку статті 383 КАС України є передчасною оскільки, заявник не надав суду доказів пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а тому, звернення з заявою в порядкустатті 383 КАС Українидо суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З огляду на викладене, заяву представника позивача Чернікова Дениса Юрійовича про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/620/25, подану в порядкустатті 383 КАС України, необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача Чернікова Дениса Юрійовича про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/620/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ