07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/10/26
Справа № 356/1066/25
06.04.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507874 від 09.11.2025 водій ОСОБА_1 об 11 годині 06 хвилин 09.11.2025 на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, що не реагують на світло, підвищена жвавість, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під час безперервної фіксації на нагрудний персональний відеореєстратор № 475676, № 47,572. Правопорушення вчинено повторно протягом року, справа № 504/3175/25 Доброславський районний суд Одеської області від 17.10.2025.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.36).
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується також доданим до справи відеозаписом (а.с.2,13).
Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього та судом вжито вичерпних заходів для повідомлення останнього про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, разом з тим, ОСОБА_1 в судове засідання не розгляд справи не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, з розумним інтервалом часу станом здійснення судового провадження у справі не цікавився.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
Розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вказане, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі - ПДР).
Згідно з п.п. 1.3, 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського.
За змістом ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав є обов'язком водія, а не його правом.
При цьому, відмова від проходження відповідного огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебував водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вказане, не дивлячись на заперечення, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою в сукупності та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507874 від 09.11.2025 (а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення від 09.11.2025 (а.с.3), рапортом інспектора взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Снігура О., згідно з яким 09.11.2025 під час несення служби на 77 км автодороги М-03 Київ-Харків було зупинено транспортний засіб ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 ; в ході спілкування у водія виявлені явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме підвищена жвавість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився під час безперервної відеофіксації (а.с.6), направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2025 (а.с.7), довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Мінасяна С. від 10.11.2025, згідно з якою ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.9), довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Мінасяна С. від 10.11.2025 про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.8), постановою Доброславського районного суду Одеської області від 07.10.2025 у справі № 504/3175/25, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, які є відкритими, набрала законної сили 17.10.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (дата вчинення правопорушення 20.07.2025), і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (а.с.11-12).
Згідно з довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Мінасяна С. від 10.11.2025, відповідно до Інформаційного порталу НАІС/Армор власником транспортного засобу ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 (а.с.10).
Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується також долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому об'єктивно зафіксовано, як ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився, при цьому вимога працівника поліції була однозначною і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 - чіткою та категоричною, та ОСОБА_1 підтвердив, що йому відомі наслідки відмови (відрізок часу 00:07:00-00:07:23, 01:20:00-01:20:25 файлу «Паньков» на диску) (а.с.13).
Дії працівників поліції при цьому ОСОБА_1 не оспорював, з будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.
Вказаним відеозаписом також зафіксовано обставину руху транспортного засобу (відрізок часу 00:00:10-00:00:30 файлу «Паньков» на диску) та в ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що їде зі служби додому, а також просив його відпустити (відрізок часу 00:02:38-00:02:45, 00:03:16-00:03:21, 00:05:21-00:05:27, 00:06:07-00:06:24, 01:15:33-01:15:50, 01:18:20-01:18:32, 01:19:13-01:19:23 файлу «Паньков» на диску).
Під час з'ясування обставин адміністративного правопорушення ОСОБА_1 також підтвердив, що раніше виживав наркотичні речовини (відрізок часу 00:05:57-00:06:08, 01:18:55-01:19:14 файлу «Паньков» на диску).
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції чітко роз'яснено водієві суть вчиненого правопорушення, зазначено, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП (відрізок часу 00:07:07-00:07:23 файлу «Паньков» на диску).
Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , під час складання протоколу працівниками поліції в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився (відрізок часу 01:11:06-01:11:38, 01:12:15-01:12:38 файлу «Паньков» на диску).
Зазначені вище відеозаписи є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, і такі докази отримані уповноваженими посадовими особами у відповідності до положень частини 2 статті 266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису для виконання покладених на них завдань та здійснення повноважень, визначених законом, в тому числі під час проведення огляду водія на стан сп'яніння, містять інформацію, що підлягає доказуванню, тому є належними та допустимими доказами, і у суду відсутні сумніви у достовірності зафіксованої ними інформації.
Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, та вчинені в межах покладених на них повноважень.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови для виконання - 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: І. О. Капшученко