Номер справи 289/524/26
Номер провадження 1-кс/289/109/26
06.04.2026 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської областi ОСОБА_1 ,
ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 про часткове скасування ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.03.2026 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026065670000021 від 17.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
06.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про часткове скасування ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду від 19.03.2026, якою було накладено арешт на майно, а саме на автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на даний час зберігається на території ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області і володільцем якого є ОСОБА_2 , та зобов'язати начальника СВ ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області передати вказаний автомобіль, власником якого є ОСОБА_4 , негайно передати володільцю автомобіля - ОСОБА_2 на відповідальне зберігання.
Перевіривши клопотання ОСОБА_2 , слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід повернути, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У силу ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що заявлені в клопотанні вимоги про скасування ухвали слідчого судді, якою було накладено арешт на майно, не підлягають розгляду слідчим суддею в порядку ст. 174 КПК України, так як згідно ч. 1 ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді (в тому числі про арешт майна) здійснюється в апеляційному порядку.
Крім того, з аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна тощо); перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
На підтвердження своїх повноважень як володільця автомобіля, на який накладено арешт, ОСОБА_2 долучив до клопотання незавірену ксерокопію паспорта, незавірену належним чином роздруківку відсканованої довіреності ОСОБА_4 , засвідченої нотаріусом м. Лімасол Республіки Кіпр.
Водночас особа, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучила жодних належних документів щодо належності арештованого майна ОСОБА_4 чи ОСОБА_2 .
За таких обставин, вважаю, що в матеріалах клопотання відсутні докази, що підтверджують подання клопотання особою, яка має права їх подавати та відповідно до вимог КПК України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
У чинному КПК України прямо не передбачено повернення клопотань про скасування арешту майна у випадку їх подання з порушенням вимог КПК України, однак, в даному випадку слідчий суддя вважає за можливе застосувати аналогію закону та застосувати положення п.п. 1. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, згідно п. яких скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу або скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_2 про скасування ухвали про накладення арешту на майно, підлягає поверненню, що не позбавляє його права повторного звернення з клопотаннями до суду після усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 64-1, 174, 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про часткове скасування ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.03.2026 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026065670000021 від 17.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - повернути суб'єкту звернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1