Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2856/25
Провадження № 2/935/417/26
06 квітня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі судді Щербаченко І.В., зі секретарем судового засідання Кумечко С.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
установив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача відшкодування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, в сумі 40 624,84 виявленого за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області відповідач зареєстрований АДРЕСА_2 .
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, яка постачалась до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
В межах с. Новопіль (ранішеЧерняхівського району) діє Черняхівський районний суд Житомирської області. Тому,зважаючи на критерій місця проживання позивача, яким керувався його представник при подачі позову (а не місцезнаходженням відповідача), дана справа підсудна саме цьому суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, справа не підсудна Коростишівському районного суду Житомирської області, а тому підлягає направленню за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Керуючись ст. 30-32, 258, 260, 353, 354 ЦПК України
постановив:
Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надіслати за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Щербаченко