Справа 165/740/26
Провадження 3/165/403/26
01 квітня 2026 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., роглянувши матеріали, що надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206819 від 21.02.2026 зазначено, що 21 лютого 2026 року близько 21:45 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини гр. ОСОБА_2 , чим могло бути завдано шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206820 від 21.02.2026 зазначено, що 21 лютого 2026 року близько 21:45 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА №647451 від 21.02.2026, а саме: продовжив спілкування з потерілою ОСОБА_2 та повернувся за місцем проживання останньої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що не вчиняв будь-яких діянь психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , просив не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 не тиснув на неї та не вчиняв жодних дій фізичного та психологічного характеру відносно неї внаслідок чого могла б бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю останньої, також не порушив вимоги термінового заборонного припису, оскільки не з'явився за місцем її проживання, а працівників поліції викликала оскільки злякалась, тому просила закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з положень зазначеної статті, вказані справи підлягають об'єднанню в одне провадження з наданням номеру справи - №165/740/26.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, вважаю, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за обставин, викладених у протоколах.
Відтак, дослідивши документи, додані до складених стосовно ОСОБА_1 протоколів, приходжу до висновку, що у матеріалах відсутні докази, які б підтвердили його причетність до вчинення протиправних дій, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Жодних достовірних та переконливих доказів на підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВБА №206819 від 21.02.2026 та серії ВБА №206820 від 21.02.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП, матеріали справи не містять і під час судового розгляду справи таких не здобуто.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, а тому їх неможливо вважати доведеними. Протоколи про адміністративні правопорушення, в зв'язку з наведеним, також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП. Крім того відомості стосовно ОСОБА_1 викладені упротоколах про адміністративне правопорушення стосовно вчинення останнім домашнього насильства та порушення вимоги термінового заборонного припису спростовані поясненнями потерпілої ОСОБА_2 даними у судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.36, п.1 ст.247, ч.1 ст.284 КУпАП, -
постановив:
Справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2КУпАП (справа №165/740/26), за ч.2 ст.173-8 КУпАП (справа №165/741/26) об'єднати в одне провадження, присвоївши номер справи 165/740/26.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Ушаков