Справа № 163/174/26
Провадження № 3/163/202/26
30 березня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.
з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0543/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 44700966), РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , як директор ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 44700966), під час митного оформлення товарів «транспортні засоби» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ 24UA205140005102U1 від 24.01.2024, 24UA205140005422U2 від 25.01.2024, 24UA205140005701U6 від 26.01.2024, 24UA205140005753U7 від 26.01.2024 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 252 534,35 грн шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за №№ PL/MF/AS 1510992 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511022 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511028 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511034 від 24.01.2024, які не були видані та легалізовані зазначеним в них Митно-податковим управлінням в Лодзі, а тому містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, і та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вищевказаних митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.
ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з'явилась, хоча про час і місце судового розгляду була повідомлена у встановленому законом порядку за її зареєстрованим місцем проживання та за відомою з матеріалів справи електронною адресою по місцю роботи.
Надіслані за місцем проживання ОСОБА_1 судові повідомлення про розгляд справи повернулись до суду без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Надіслані на електронну пошту ОСОБА_1 за місцем її роботи судові повідомлення про розгляд справи доставлені до електронної скриньки 20.02.2026, 12.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Крім цього, про час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 повідомлялась шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті суду.
Про причини неявки на розгляд справи ОСОБА_1 суд не повідомила, будь-яких клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подала.
Суд вичерпав усі можливі і передбачені законом заходи для сповіщення про розгляд справи, тому підстав для чергового відкладення судового розгляду не вбачає і вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.
Дослідженням доказів по справі встановлено таке.
Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» товарів - «Сідельний тягач б/в "VOLVO", кузов № НОМЕР_2 », легковий автомобіль б/в «AUDI Q7», кузов № НОМЕР_3 , вантажний автомобіль б/в "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", кузов № НОМЕР_4 , легковий автомобіль б/в «VOLKSWAGEN TOUAREG», кузов № НОМЕР_5 , і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище зазначених митних декларацій типу ІМ40ДЕ.
Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена іспанська компанія «PREGO SIK SL».
Декларування товару здійснювала ОСОБА_1 , яка водночас на той час і на дату складання протоколу про порушення митних правил була керівником фірми отримувача товару ТОВ «КУПЕР СЕРВІС», що підтверджується обліковою карткою суб'єкта ЗЕД та роздруківкою з АІС «Податковий блок» по суб'єкту ЗЕД.
У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).
Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ №№ PL/MF/AS 1510992 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511022 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511028 від 23.01.2024, PL/MF/AS 1511034 від 24.01.2024, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Лодзі Республіки Польща.
На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 06.08.2025 №1001-ІОC.4331.86.2025.5.ЕА повідомив, що процедура перевірки сертифікатів з перевезення (походження) EUR.1, у тому числі вищевказаних чотирьох сертифікатів, завершилась негативним результатом. Сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 не були легалізовані в Митно-податковому управлінні в Лодзі. Бланки сертифікатів не були видані цим управлінням. Компанія, зазначена в документах, не внесена до бази даних контрагентів.
З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП в силу своїх повноважень у доповідній записці №15/15-03/10097 від 15.09.2025 констатувала, що вказані сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. У зв'язку із цим щодо платника податків ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» ініційовано проведення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України.
Актом документальної невиїзної перевірки від 02.01.2026 № 1/26/19/44700966 встановлено порушення ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» під час декларування товару «транспортні засоби» за аналізованими у цій справі 4-ма митними деклараціями вимог:
- пункту 1 статті 15 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ч.5 ст.36, ч.1 ст.257 в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 210 445,29 грн;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 42 089,06 грн.
Загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 252 534,35 грн.
Із листа Територіального управління БЕБ у Волинській області від 30.04.2025 № 2/23.2/3.1/17/2251-25 встановлено, що територіальним управлінням БЕБ у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024030000000033 від 30.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.1 ст.212 КК України, яке стосується фактів ввезення товарів (транспортних засобів) з-за кордону, у тому числі, в адресу ТОВ «КУПЕР СЕРВІС».
На запити суду ТУ БЕБ у Волинській області листами від 04.02.2026 № 2/23.2/3.1/14/601-26 та від 25.02.2026 № 2/23.2/3.1/14/1114-26 повідомило, що у кримінальному провадженні № 72023020000000013 від 24.02.2023, до якого було приєднано кримінальне провадження № 42024030000000033 від 30.05.2024, 02.02.2026 було прийняте рішення про закриття кримінального провадження за ознаками ч.3 ст.358 МК України. Факти декларування товарів (транспортних засобів», у тому числі за протоколом у цій справі, не є предметом досудового розслідування та не стосуються даного кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.
Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Стаття 336 МК України визначає, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу (п.8).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Згідно із ч.2 ст.458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно із ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.
Заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням зазначених сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «КУПЕР СЕРВІС».
Про такий висновок також свідчить досить значний розмір недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару.
Жодної економічної вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару іспанської компанії «PREGO SIK SL» по справі не вбачається.
Від дня складання протоколу про порушення митних правил (16 грудня 2025 року) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред'являла, жодних заходів для цього не вчиняла, хоча для цього мала реальну можливість та більш як достатньо часу.
Будь-якого логічного та розумного пояснення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 ні митному органу, ні суду, не надала.
Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.
Зазначене у своїй сукупності та взаємозв'язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1, автентичність яких не підтверджена.
Відповідь митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.5 ч.1 ст.352 МК України, ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.
Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів указану відповідь іноземного митного органу, по справі не здобуто.
Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованих по справі митних декларацій типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «КУПЕР СЕРВІС», є належним суб'єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.
Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому вона підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.
Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 252 534 (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 35 копійок.
Штраф у розмірі 252 534 (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 35 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь