Справа № 161/2491/26
Провадження № 2-а/161/85/26
01 квітня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Ленічевої Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, поліцейського УПП у Волинській області капітан поліції 1 батальйону 2 роти Арсенюка Василя Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
02 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою поліцейського УПП у Волинській області, капітана поліції 1 батальйону 2 роти Арсенюка В.Д. серії ЕНА № 6566321 від 25.01.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.
У зазначеній постанові поліцейський УПП у Волинській області, капітан поліції 1 батальйону 2 роти Арсенюк Василь Дмитрович, вказав, що 25.01.2026 року о 21:58 год. у м. Луцьку по вул. Шевченка в районі будинку № 16 водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», а саме здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4 «г» ПДР України.
Вважає, що вказана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з огляду на таке.
25.01.2026 року, перебуваючи вперше у м. Луцьку, близько 21:55 год., у темну пору доби та за сильного туману, він керував транспортним засобом марки JEEP GRAND CHEROKEE, державний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 20-30 км/год.
Будь-яких попереджувальних, забороняючих, наказових чи знаків пріоритету позивач не бачив. Після проїзду по вул. Шевченка позивач був зупинений працівником поліції, який, не надавши жодних пояснень та не пред'явивши будь-яких доказів вчинення правопорушення, склав відносно нього постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Жодних вимог Правил дорожнього руху України позивач не порушував. Розгляд справи на місці фактично не проводився, йому не було роз'яснено його процесуальні права, зокрема право заперечувати проти правопорушення, заявляти клопотання, подавати докази та користуватися правовою допомогою. Крім того, відповідно до відомостей, зазначених у самій постанові, правопорушення, за версією працівника поліції, було вчинене о 21:58 год., тоді як постанова про накладення адміністративного стягнення винесена о 22:03 год. Таким чином, так званий «розгляд справи» тривав менше п'яти хвилин, що об'єктивно унеможливлювало повне, всебічне та неупереджене з'ясування обставин справи, перевірку доказів та реалізацію ним процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП. За таких обставин розгляд справи носив формальний характер та був зведений виключно до складання постанови без фактичного з'ясування обставин події та без дотримання вимог законодавства. До постанови не долучено жодних відеозаписів з бодікамер працівників поліції, у зв'язку з чим відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема невиконання вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та порушення п. 8.4 «г» ПДР України.
Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2026 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 12).
17.02.2026 року на адресу суду від Головного управління Національної поліції України у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву.
Зазначають, що ГУНП у Волинській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, поліцейського УПП у Волинській області Арсенюка Василя Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, необґрунтованими, заявленими до ГУНП у Волинській області, як до неналежного відповідача, та такими, що не підлягають задоволенню, а тому в задоволенні позовних вимог прошу відмовити в повному обсязі.
Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
Статтею 13 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.
УПП у Волинській області є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та не підпорядковується ГУНП у Волинській області.
Зазначають, що Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку, із зображенням Державного Гербу України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою.
Отже, у даному випадку позовні вимоги не можуть пред'являтись до ГУНП у Волинській області, оскільки відсутні правовідносини з позивачем та ГУНП не могло жодним чином впливати на права чи обов'язки позивача. Зважаючи на викладене Головне управління Національної поліції у Волинській області є неналежним відповідачем у вказаній справі (а.с.14-15).
23.02.2026 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну первісного відповідача Головне управління Національної поліції України у Волинській області (ЄДРПОУ 40108604) належним відповідачем - Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) (а.с.21).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2026 року замінено неналежного відповідача - ГУНП у Волинській області, на належного відповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с.32).
26.02.2026 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача: поліцейського УПП у Волинській області ДПП капітана поліції Арсенюка В.Д., відповідно до якого поліцейський УПП у Волинській області ДДП капітан поліції Арсенюк В.Д. просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що позов заявлено позивачем до неналежних відповідачів. Повідомляє, що капітан поліції Арсенюк В.Д. є штатним працівником та проходить службу в УПП у Волинській області ДПП (а.с.33-34).
17.03.2026 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції не визнає вказаний позов, з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», підставою для зупинки транспортного засобу JEEP GRAND CHEROKEE, державний номерний знак НОМЕР_1 , стало невиконання його водієм вимоги дорожнього наказового знаку 4.2 «Рух праворуч», що мало місце 25.01.2026 року о 21 год. 58 хв. за адресою: м. Луцьк, вул.Шевченка, 16.
Зазначений транспортний засіб було зупинено працівниками поліції на виїзді з вул. Шевченка на вул. Словацького, 2 у м. Луцьку, у центральній частині міста. Даний факт підтверджується відеозаписом № export-oy4t9 від 25.01.2026, здійсненим за допомогою нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського № 477935. Після зупинки транспортного засобу водієві було пред'явлено законну вимогу щодо надання документів, передбачених п. 2.1 ПДР України, на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 (а) ПДР України.
У ході перевірки документів було встановлено особу водія - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після цього було прийнято рішення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Водієві було роз'яснено його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а саме право надавати пояснення, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.
Під час розгляду справи позивач жодних клопотань не заявляв.
За результатами розгляду справи було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6566321, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до ст. 285 КУпАП, позивача було ознайомлено зі змістом постанови, а її копію вручено під підпис на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, повідомляють суд, що на території м. Луцька функціонує інтегрована система відеоспостереження та відеоаналітики «Безпечне місто Луцьк».
Власником зазначеної системи є територіальна громада м. Луцька в особі Луцької міської ради, а одним із користувачів - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.
Оперативними черговими цілодобово здійснюється відеоспостереження за ситуацією в місті, у тому числі за дотриманням учасниками дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху.
Так, 25.01.2026 року оперативним черговим було сформовано відеозапис № Шевченка, на центр 20260125215657_to_20260125215857 з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто», на якому зафіксовано факт невиконання водієм транспортного засобу JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , вимог дорожнього наказового знаку 4.2 «Рух праворуч» за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка, 16. Зазначена інформація була передана по радіозв'язку найближчому екіпажу патрульної поліції для реагування (а.с.41-43).
Отже, наведені вище твердження доводять правомірність дій, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. А тому вважають, що постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 25.01.2026 року о 22 год 03 хв. поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Арсенюком Василем Дмитровичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6566321, стосовно позивача ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.5).
Зі змісту винесеної постанови вбачається, що 25.01.2026 року о 21 годині 58 хвилин в м. Луцьку по вул. Шевченка, будинок 16, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 рух праворуч, а саме здійснив рух ліворуч. Чим порушив п. 8.4.г ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.4.г Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 № 1306, наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Згідно заборонного знаку 4.2 «Рух праворуч» Правил дорожнього руху: Знак дозволяє рух лише праворуч. Дія знаку не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знаку поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.
Положеннями частини 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що відповідач, в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, покликається на відеозаписи з камери зовнішнього спостереження камер «Безпечне місто» на перетині вулиці Шевченка в напрямок ТРЦ «ЦУМ» 20260125215657_to_20260125215857 та нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського № 477935 № export-oy4t9 від 25.01.2026 року.
З відеозапису № 20260125215657 to 20260125215857 з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто», зафіксовано факт невиконання водієм транспортного засобу JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , вимог дорожнього наказового знаку 4.2 «Рух праворуч» за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка, 16.
З вказаного відеозапису № 20260125215657_to_20260125215857 від 25.01.2026 вбачається, що транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Івана Франка, наближаючись до перехрестя з вул. Шевченка, не виконує вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснює рух ліворуч по вул. Шевченка, що є порушенням п. 8.4 «г» ПДР України.
Крім того, з відеозапису № export-oy4t9 від 25.01.2026, здійсненого нагрудним портативним відеореєстратором поліцейського № 477935, вбачається, що транспортний засіб позивача був зупинений працівниками поліції 25.01.2026 року близько 21 год. 58 хв. у м. Луцьку.
Суд звертає увагу, що з вказаного відеозапису вбачається, що позивач не заперечував факт здійснення маневру «повороту ліворуч» при виїзді з вулиці Івана Франка, в зазначений в постанові час, а лише посилався не відсутність вказаних знаків, що зобов'язували його здійснити поворот саме праворуч.
Також з відеозапису встановлено, що працівники поліції повідомили позивачу підставу зупинки транспортного засобу, провели розгляд справи на місці вчинення правопорушення, а також роз'яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень є повністю обґрунтованим.
Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 6566321 від 25.01.2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, є законною та обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, поліцейського УПП у Волинській області капітана поліції 1 батальйону 2 роти Арсенюка Василя Дмитровича, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.
Залишити без змін постанову серії ЕНА № 6566321 від 25.01.2026 року поліцейського УПП у Волинській області капітана поліції 1 батальйону 2 роти Арсенюка Василя Дмитровича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 06 квітня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Т.А. Антіпова