07 квітня 2026 року справа № 580/13114/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 10.11.2025 за №25 Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (код ЄДРПОУ 41886120) про накладення штрафу в розмірі 51000,00 грн на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (код ЄДРПОУ 41886120, юридична адреса: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на загальну суму 7711,20 грн. (на сплату судового збору 1211,20 грн. та правову допомогу адвоката 6500,00 грн.).
Обґрунтовуючи зазначив, що 13.11.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чорноіваненка Д.О. отримав постанову про накладення штрафу від 10.11.2025 за №25, винесену Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України. Розмір штрафу визначено в сумі 51000,00 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що на думку в.о. голови відповідача Кононенко Ю.В., позивач порушив вимоги Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме в частині невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності. З постанови вбачається, що рішення було прийнято по відношенню до позивача, як суб'єкта господарювання - імпортера продукції. Позивач імпортував пошкоджені плавзасоби та має намір відновити їх. Оскільки процес відновлення пов'язаний із заміною запчастин, зазначене відновлення не може здійснюватися швидко, адже потрібен час на пошук запчастин, їх замовлення та доставку в Україну. Крім того, позивач здійснює відновлення зазначених плавзасобів власними силами, а не як особа, що здійснює підприємницьку діяльність із відповідним видом діяльності. До моменту реєстрації плавзасобів за позивачем, в силу положень діючого законодавства позивач не може їх використовувати за призначенням, а від так не є розповсюджувачем зазначених плавзасобів. Для використання плавзасобів за призначенням Позивач має зареєструвати їх у встановленому законом порядку, усунувши всі невідповідності цих плавзасобів (приведення у справний технічний стан, усунення формальних невідповідностей тощо) та завершення митного оформлення. Доказів, що позивач буде використовувати імпортовані плавзасоби у неналежному технічному стані, що загрожує життю та здоров'ю людей, або якщо використання яких, може призвести до завдання будь-яких видів шкоди, відповідач не зазначив та не надав. Тому сценарний план, складений відповідачем відносно імпортера-позивача,
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у задоволенні клопотання представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у справі №580/13114/25 відмовлено.
17.12.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позовну відмовити повністю, оскільки спірне рішення прийняте у зв'язку з неподанням позивачем жодних документів про виконання обмежувальних заходів.
Правом подати відповідь позивач не скористався.
Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Законом, зокрема статтями 23, 231 та 33 Закону визначено порядок проведення перевірок характеристик продукції, перелік розпорядчих документів органів ринкового нагляду та порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно.
За результатами перевірки посадовими особами Адміністрації судноплавства складено акт перевірки характеристик продукції від 20.06.2025 № 24/04-3/2025.
До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення.
Відтак, складено проект рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 24/04-3/2025, супровідний лист Адміністрації судноплавства від 03.07.2025 № 1513/04-3/14-25. Адміністрацією судноплавства прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.08.2025 № 24/04-3/2025, супровідний лист Адміністрації судноплавства від 20.08.2025 № 2100/04-3/14-25. Відповідно до Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 здійснено процедуру контролю стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
За результатами складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24.10.2025 № 25/13/04-3/2025, супровідний лист Адміністрації судноплавства від 27.10.2025 № 2811/04-4/14-25; рішення про внесення змін до рішення від 24.10.2025 № 25/13/04-3/2025, супровідний лист Адміністрації судноплавства від 27.10.2025 № 2811/04-4/14-25; протокол від 24.10.2025 № 25 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», супровідний лист Адміністрації судноплавства від 27.10.2025 № 2811/04-4/14-25 та прийнято постанову про накладення штрафу від 10.11.2025 № 25.
Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (коригувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно зі ст.29 Закону № 2735 у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбаченим статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (коригувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У цьому контексті суд урахував, що порушень відповідача щодо процедури перевірки не встановлено, а Рішення про вжиття обмежувальних заходів чинне.
Пунктом 3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI, який застосовано Спірною постановою, передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.
Тобто, до відповідальності суб'єкт притягається або за невиконання або за неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Встановлені обставини спору свідчать, що перевіркою виконання Рішення про вжиття обмежувальних заходів, зафіксованою актом та протоколом, встановлене його повне невиконання.
Норми статті 23 Закону №2735-VI, яка регулює порядок проведення перевірок характеристик продукції, приписують такі обов'язки.
Під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
У разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Згідно зі ст. 28 вказаного Закону якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст.29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Вказаних вимог відповідач у спірних правовідносинах дотримався.
Згідно зі ст.11 Закону №124-VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
У технічних регламентах, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, на додаток до вимог, які застосовуються до продукції, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, можуть бути встановлені вимоги, які застосовуються до продукції, що перебуває в експлуатації. У таких випадках продукція, що перебуває в експлуатації, повинна відповідати таким вимогам технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
Відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або інших технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або іншим технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог цього технічного регламенту.
Посилання в технічних регламентах на зазначені національні стандарти можуть мати форму переліків національних стандартів для цілей застосування відповідних технічних регламентів.
Стаття 28 вказаного Закону приписує, що у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність.
У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено.
Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.
У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.
Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.
У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.
Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову.
Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов.
Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.
Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.
Технічний регламент прогулянкових суден і водних мотоциклів затверджений постановою КМУ від 23 грудня 2021 року № 1381 та встановлює, що не повинно обмежуватися введення в обіг або введення в експлуатацію продукції, що відповідає вимогам Технічного регламенту прогулянкових суден, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1147 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 87, ст. 3168), яка розміщена на ринку або введена в експлуатацію протягом року з дати набрання чинності цією постановою; рушійних двигунів із запалюванням від іскри потужністю 15 кВт або менше, що виготовлені малими та середніми підприємствами, які розміщені на ринку протягом трьох років з дати набрання чинності цією постановою, за умови, що викиди забруднюючих речовин таких двигунів не перевищують граничних рівнів, встановлених Технічним регламентом прогулянкових суден і водних мотоциклів, затвердженим цією постановою.. Постановою КМУ від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено, що нагляд за прогулянковими суднами і водними мотоциклами виконує Морська адміністрація. То ж спірні правовідносини виникли в межах повноважень відповідача та доводи позивача про контрольні повноваження саме митного органу в цьому контексті не обґрунтовані.
Посилання позивача на те, що позивач не буде використовувати імпортовані плавзасоби у неналежному технічному стані не є підставою для звільнення від відповідальності за вказані порушення.
Оскільки допущені позивачем порушення не усунені, за які прийняте Спірне рішення, підтверджено та не спростовано їх наявність, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та досліджених доказів, воно правомірне та не підлягає скасуванню, а судові витрати відповідно до ст.ст.132-139 Кодексу адміністративного судочинства України - розподілу.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ