Справа № 560/12924/25
іменем України
07 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом, в якому у відповідності до вимог Податкового кодексу України просить стягнути з ОСОБА_1 14419,52 грн у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідачка у відзиві на позов не погодилась з доводами податкового органу та просила відмовити у задоволенні позову.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити з таких підстав.
За відповідачкою рахується податковий борг в сумі 14419,52 грн, який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами, на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.07.2023 №515450-24/22-17, від 23.05.2024 №714111-24/22-17.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У визначені Податковим кодексом України строки відповідачка не сплатила узгоджену суму грошового зобов'язання.
Відповідачка зазначила, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6824786200:03:004:0218, 6824786200:03:004:0219 перебувають в оренді у ТОВ "Україна 2001", яке відповідно як орендар є платником податку.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідачки, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 162.1.1.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38-1.3 статті 38-1 Податкового кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов'язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом підпункту 170.1.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
Податковими повідомленнями-рішеннями від 28.07.2023 №515450-24/22-17, від 23.05.2024 №714111-24/22-17 відповідачці нараховане податкове зобов'язання за 2022-2023 роки.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами 6824786200:03:004:0218, 6824786200:03:004:0219 у 2017 році зареєстроване право оренди за ТОВ "Україна 2001".
11.02.2021 право власності на вказані земельні ділянки перейшло до відповідачки на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Тобто, право оренди зазначених земельних ділянок було зареєстроване у 2017 році за ТОВ "Україна 2001" на підставі договорів оренди, стороною яких виступав попередній власник земельних ділянок.
Водночас після набуття відповідачкою права власності у 2021 році зміни до договорів оренди щодо заміни сторони (орендодавця) на нового власника були зареєстровані 04.07.2024.
Таким чином, у період 2022-2023 років відповідачка, будучи власником земельних ділянок, не була стороною належним чином оформлених та зареєстрованих договорів оренди, які б передбачали передачу вказаних земельних ділянок у користування іншій особі. Тому відсутні правові підстави вважати, що у спірний період обов'язок зі сплати земельного податку був покладений на орендаря.
Відтак у період 2022-2023 років обов'язок зі сплати земельного податку правомірно покладений на відповідачку як власника земельних ділянок.
За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачці податкову вимогу від 09.05.2024 №0007272-1303-2201.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати податкового боргу відповідачка суду не надала.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.
Податковий орган звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 14419,52 грн.
Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя О.Л. Польовий