Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року Справа № 520/5577/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить (з урахуванням уточнених вимог):
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 15.05.2025 із застосуванням фіксованого показника в розмірі - 1762,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення із збереженням відсоткових показників щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були застосовані під час фактичної виплати грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, з 01.01.2025 по 15.05.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 24.03.2026 позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позивних вимог за період з 19.07.2022 до 18.06.2025 з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку подання позову до суду.
30.03.2026 позивачем подана заява про те, що позивач проходив військову службу у Національній гвардії України, під час виконання бойового завдання 01.01.2024 переніс ішемічний інсульт, після чого проходив лікування та реабілітацію, 04.02.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, а 15.05.2025 звільнено за станом здоров'я без надання розрахунку грошового забезпечення. Через погіршення стану здоров'я та лікування позивач зміг звернутися до відповідача і суду лише після 20.02.2026, а про порушення прав щодо застосування прожиткового мінімуму 1762 грн при нарахуванні виплат дізнався з відповіді управління від 03.03.2026, після чого подав позов 13.03.2026. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 та практику Верховного Суду, прошу визнати причини пропуску строку поважними, поновити процесуальний строк з 19.07.2022 по 15.05.2025 та виправити описку в прохальній частині позову, зазначивши період перерахунку і виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 15.05.2025.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), суддя дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 24.03.2026.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
“Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі визнати протиправними дії через ненарахування та невиплату належного грошового забезпечення позивач у період з 29.01.2020 по 15.05.2025.
Позивач звільнений наказом начальника територіального управління від 15.05.2025 № 138. Звернувся до суду з цим позовом 22.01.2026.
Отже, за період з 29.01.2020 до 19.07.2022 строк звернення до суду не пропущений; стосовно періоду з 19.07.2022 до 15.05.2025 строк звернення до суду із цим адміністративним позовом пропущений.
Копія виписки з медичної карти стаціонарного хворого щодо періодів перебування на лікуванні з 30.06.2025 по 09.07.2025, з 06.10.2025 по 15.10.2025, з 11.02.2026 по 20.02.2026 не підтверджують пропущений строк звернення до суду з поважних причин, адже таке лікування не було безперервним.
Доказів поважності неподання позову до суду у періоди, коли позивач не проходив лікування суду не надано.
Однак позивач звернувся до суду з цим позовом 13.03.2026, тобто поза межами тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом прав протягом тримісячного строку з дати звільнення, позивачем не надано, а тому у клопотанні про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
У зв'язку із наведеним суд прийшов переконання про те, що причини, які названі позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 1 ст. 123, ст. 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині вказаних позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У клопотанні позивача про поновлення строк звернення до суду із адміністративним позовом - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. І. Садова