Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 квітня 2026 року № 520/30352/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить суд:
- стягнути до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в розмірі 13 860,00 гривень, на розрахунковий рахунок UA268999980314040699000020543, одержувач: ГУК Харків обл/CТГ Мерефа/18050400, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на час звернення до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 13 860,00 гривень, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань визначених платником самостійно. Податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з метою примусового стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу, але конверт повернуто із позначкою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки 2448115978 та зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість з єдиного податку у загальному розмірі 13 860,00 гривень, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань з єдиного податку по самостійно поданій заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №39295395 від 26.09.2024 за термінами сплати з 20.10.2024 по 20.06.2025.
Наявність суми податкового боргу підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.
Згідно з п.п.59.1 ст. 59 ПК України платнику податків сформована податкова вимога від 15.01.2025 № 0000786-1305-2040, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації, та повернута за закінченням терміну зберігання.
З моменту вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Податкова вимога є дійсною, в судовому порядках не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий звітний період. Податковим періодом для платників єдиного податку третьої груп є календарний квартал.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Належних та допустимих доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу до суду не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вже зазначалось судом, у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання та з метою виконання вимог п.59.1 ст.59 ПКУ платнику направлено податкову вимогу від 15.01.2025 №0000786-1305-2040 у сумі 13 860,00 грн, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації, та повернута за закінченням терміну зберігання.
Податкова вимога від 15.01.2025 № 0000786-1305-2040 є дійсною, у судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною, податковий борг відповідача не переривався, що підтверджується довідкою № 22682/5/20-40-13-05-15 від 29.10.2025.
Згідно п. 42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, суд доходить висновку, що відповідач обізнаний про наявність в нього податкового боргу.
Відповідно до пп.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст.19-1 ПКУ погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи податкової служби Водночас, пп.19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На час розгляду справи вказана сума податкового боргу у загальному розмірі 13 860,00 грн. відповідачем не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 13860,00 грн, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути на користь Державного бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суму податкового боргу у загальному розмірі 13 860,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень) на розрахунковий рахунок UA268999980314040699000020543, одержувач: ГУК Харків обл/CТГ Мерефа/18050400, код одержувача 37874947, банк одержувача Казначейство України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07 квітня 2026 року.
Суддя Бадюков Ю.В.