Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 квітня 2026 року Справа № 520/5141/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 22.12.2020 по 16.01.2026, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на 1762 грн;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період), шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2102 грн. (на 2020 рік), 2270 грн. (на 2021 рік), 2481 грн. (на 2022 рік), 2684 грн. (на 2023 рік), 3028 грн. (на 2024, 2025 роки), 3328 грн. (на 2026 рік) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 суми грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (для 2026 року) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої а. 5 пп. 1 п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як особі, яка звільняється з військової служби, та яка проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої а. 5 пп. 1 п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (для 2026 року) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 17.03.2026р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача подано до суду відзив, в якому, зокрема заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що строк звернення до адміністративного суду минув. З огляду на зазначене, як вказує представник відповідача, позивачем подано адміністративний позов до суду з пропуском строку, встановленого положеннями ч. 2 ст. 123 КАС України.
Суд, дослідивши подану заяву та наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 2, статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч. 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, вказану норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025р. Внаслідок цього вказана норма застосуванню не підлягає, а строк звернення до суду у спірних правовідносинах не застосовується.
З врахуванням викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість поданої представником відповідача заяви про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121, 122, 171 КАС України, суд, -
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Заічко О.В.