Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
"07" квітня 2026 р. справа № 520/25861/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біленського О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №520/25861/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.03.2026 від представника ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій представник просить суд:
- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у адміністративній справі № 520/25861/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині - нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № 2002001471-СБУ за період з 01.02.2023 по 31.01.2025 та встановити спосіб виконання вказаного судового рішенняв цій частині - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених, доплат до встановленої пенсії за пенсійною справою № 2002001471-СБУ за період з 01.02.2023 по 31.01.2025 включно у загальній сумі 68 139,49 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до інформації з Порталу ПФУ відносно ОСОБА_1 станом на 22.03.2026 розмір відкладеної/ретроспективної заборгованості за період з 01.02.2023 по 31.01.2025 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024, яке набрало законної сили 24.12.2024, у адміністративній справі № 520/25861/24 складає 68 139,49 грн. Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24 набрало законної сили 24.12.2024 не виконується більше двох місяців, що відповідно до ч. 3 статті 378 КАС України є підставою для заміни способу і порядку його виконання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/25861/24 на 07.04.2026 о 14:30 год.
01.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
07.04.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій представника позивача просить суд розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення без участі заявника та його представника.
Представник відповідача (боржника) належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення без участі сторін у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглядаючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.08.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 без обмеження максимальним розміром.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки №542 від 28.05.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Харківської області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки №542 від 28.05.2024 про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Харківської області, та здійснити виплату позивачу перерахованої суми пенсії з 01.02.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24 набрало законної сили 24.12.2024.
Відповідно до Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача №2002001471, розмір нарахованої до виплати пенсії, перерахованої за рішенням суду, за період з лютого 2023 року по січень 2025 року складає 68139,49 грн.
Однак, оскільки до теперішнього часу рішення суду в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 31.01.2025 у сумі 68139,49 грн. відповідачем не виконано, позивач звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.
Так, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Матеріалами справи підтверджено, що згідно розрахунку, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за період з лютого 2023 року по січень 2025 року невиплачена сума пенсії заявника після її перерахунку на підставі рішення суду у даній справі склала 68139,49 грн.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24, яке набрало законної сили 24.12.2024, не виконується у повному обсязі більше одного року.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18, а також Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 04.06.2025 у справі №520/8654/22.
Суд відмічає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/25861/24 призначено до розгляду в судовому засіданні. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24.
На виконання ухвали суду від 27.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало клопотання про долучення до матеріалів справи Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, з якого вбачається розмір нарахованої до виплати пенсії, перерахованої за рішенням суду позивача.
Тобто, в матеріалах адміністративної справи №520/25861/24 міститься інформація про загальний розмір заборгованості нарахованої, але не виплаченої, пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у адміністративній справі № 520/25861/24.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24.
Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, в якій представник просить суд витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області інформацію про загальний розмір заборгованості нарахованої, але не виплаченої, пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у адміністративній справі № 520/25861/24, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
В силу ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частинами 2, 3, 4 ст. ст. 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, клопотання про витребування доказів позивач повинен подати разом із поданням позовної заяви до суду, КАС України не передбачено подання клопотання про витребування доказів при розгляді заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового відповідно до ст.378 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст. 205, 229, 248, 256, 293, 295, 378 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотанні представника ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №520/25861/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №520/25861/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду за період з 01.02.2023 по 31.01.2025 у розмірі 68139 (шістдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 49 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.