Справа № 420/30966/25
06 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку та даних про перебування у розшуку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку та даних про перебування у розшуку.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , військово-облікові данні уточнив вчасно, що вбачається з електронного військово-облікового документу із застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+». У червні 2025 року в застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», з'явилась інформація щодо порушення Позивачем правил військового обліку та перебування у розшуку за ТЦК та СП. Станом на 10.09.2025, вищевказана інформація у застосунку «Резерв+» не змінилась, додаткових відомостей з ТЦК та СП Позивачу не надходило. У зв'язку з чим, для уточнення обставин представником було направлено адвокатський запит № 26082501-вих від 26.08.2025 р. в його інтересах, натомість Відповідачем відповіді станом на дату подання цього позову надано не було. Зазначає, що будь-яких копій документів, в тому числі, копії документу про оголошення Позивача в розшук - Відповідачем не було надано. Для Позивача інформація про його розшук була неочікувана, оскільки він постійно проживає за вказаною адресою, повісток з викликом про прибуття до Відповідача, де перебуває на обліку - не отримував. Поштових сповіщень щодо отримання листа від Відповідача - Позивачу на адресу не надходило. Про існування будь-яких викликів Відповідача Позивачу невідомо. Вважаючи дії Відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення Позивачем правил військового обліку та перебування у зв'язку з цим у розшуку за ТЦК та СП - незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач не скористався правом надати суду відзив на позовну заяву, про що було вказано в ухвалі суду від 16.09.2025 р. про відкриття провадження у справі, електронний примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою від 17.12.2025 р. залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме, визначитись з належним відповідачем у даній справі, подавши уточнену позовну заяву із чітко визначеними сторонами по справі, разом із доказами надсилання уточненої позовної заяви належному відповідачу.
19.12.2025 р. на виконання даної ухвали суду представником позивача надана уточнена редакція позову з доказами її направлення відповідачу, а відтак недоліки позовної заяви є усунутими.
Ухвалою від 31.12.2025 р. продовжено розгляд справи, з урахуванням редакції позовних вимог від 19.12.2025
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаний, взятий на військовий облік з 30.03.2001, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується військово-обліковим документом « Резерв+».
Відповідно до військово-облікового документа « Резерв+», сформованого 26.08.2025 р., та який дійсний до 26.08.2026, військовозобов'язаного ОСОБА_1 «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». Дата розшуку 06.06.2025,причини розшуку - «Не уточнили персональні дані вчасно»
26.08.2025 року представник позивача засобами поштового зв'язку направив рекомендований лист до ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким просив надати інформацію про підстави внесення до застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв +, інформації щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
За твердженням представника позивача відповідь на вказаний адвокатський запит не була отримана.
Вважаючи протиправними діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та даних про перебування у розшуку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-ХІІ), який передбачає, зокрема,
- військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. ( ч.3 ст. 1 Закону № 2232-XII)
- громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. ( частина 10 статті 1 Закону № 2232-XII)
- військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини 2, 3, 5 статті 33 Закону № 2232-ХІІ)
- персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. ( частина 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ)
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти), визначає Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (надалі Закон №1951-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин),
- органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. ( частини 8-9 статті 5 Закону № 1951-VIII)
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 р. № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( далі - Порядок № 1487), яким визначено, зокрема
- військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. ( пункт 3 Порядку №1487)
- районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; ( пункт 79 Порядку № 1487)
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо внесення до реєстру «Резерв+» та відображення у ньому відомостей про статус позивача як такого, що перебуває у розшуку.
Як вбачається з відомостей військово-облікового документа « Резерв+», сформованого 26.08.2025 р., причиною внесення 06.06.2025 року запису про початок розшуку військовозобов'язаного ОСОБА_1 є несвоєчасне уточнення персональних даних.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже, суд зауважує, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані були протягом 60 днів (до 18.07.2024) з дня набрання чинності цим Законом (18.05.2024) уточнити свої персональні дані, шляхом: самостійно прибути до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; звернутись до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, на позивача як військовозобов'язаного покладені обов'язки щодо того, аби він став на військовий облік, повідомляв про зміну місце проживання та уточняв свої персональні дані у строк, визначений законом.
Як вбачається з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників,військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», сформованих 26.08.2025 р., то в розділі «Контактні дані» (зареєстроване місце проживання, адреса проживання) наявна інформація щодо уточнення персональних даних 09.01.2025 року.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як видно з матеріалів справи, розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників,військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», сформовані 26.08.2025 р., в розділі «Правопорушення» містять інформацію - дані в цьому реєстрі відсутні.
Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При відкритті провадження у справі судом витребувано у відповідача копії доказів щодо внесення/ невнесення до Єдиного державного реєстру призовників та військовозобов'язаних інформація про розшук ОСОБА_1 , якщо так, то надати копії усіх документів на підставі яких вносилась така інформація та письмові пояснення щодо неї.
На вимогу суду такі документи відповідачем не надано.
Таким чином, відповідач забезпечив наявність щодо позивача в його військово-обліковому документі відмітки про порушення правил військового обліку, однак до адміністративної відповідальності позивач не притягався, відповідні докази відповідачем не надано ані на підтвердження правомірності своїх дії згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, ані в зв'язку з їх витребуванням судом, що свідчить про те, що таких доказів не існує.
Суд зазначає, що вищевикладене нормативно-правове обґрунтування пов'язує можливість існування відомостей у військово-обліковому документі про порушення правил військового обліку лише з притягненням особи до відповідальності.
Відтак, суд вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.
За приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчинити певні дії.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження порушення прав в межах заявлених вимог, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 10.09.2025 р.
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії-задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку та даних про перебування у розшуку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку та даних про перебування у розшуку.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна